Видавництво Molfar | ‍⬛ "Ніч живих нявців. Том 1"🖋️ Hawkman, Mecha-Roots📚 Видавництво: Molf...

🐈‍⬛ "Ніч живих нявців. Том 1"🖋️ Hawkman, Mecha-Roots📚 Видавництво: MolfarЦе просто неймовірна манґа! Геніальне поєднання саспенсу та милоти. Горор, але надзвичайно мімішний. Ідеальний варіант для котолюбів і поціновувачів фільмів жахів 🖤.Початок моторошний і тривожний: троє людей мчать темним технічним тунелем, повсякчас озираючись. Позаду якийсь шум і шкряботіння. Один спотикається і падає, нажахано озирається і бачить… зграю котів, що мчать до нього. Все ближче і ближче… А тоді… 🙀 котики починають тертись до нього, муркотіти, ніжно покусувати й полизувати. Ще кілька митей – і цей чоловік перетворюється на кота… Це, до речі, він на обкладинці 😸.Далі досить туманно, без подробиць, розповідається про події за декілька місяців до початку світової пандемії, так званої "котострофи". Тоді ж із сутінок з'явився чоловік, котрий анічогісінько не пам'ятав про себе. Брат з сестрою, власники котокафе «Із нявою в Серденьку» прихистили його й дали роботу. Минуло 4 місяці, але Кунаґі так і не згадав нічого про своє минуле, зате виявив, що знає мабуть абсолютно усе про котів. І любить їх шалено. Саме в цьому котячому кафе перед героями почала розгортатись картина котопокаліпсису, змушуючи тікати й шукати укриття, до якого не змогли б дістатися коти. Далі – відчайдушні спроби втекти, заховатись, опанувати себе і зрозуміти, що, в біса, коїться і як жити далі у світі, де милі домашні улюбленці мільйонів стали найбільшою загрозою людства. Також тут і там по сюжету розкидані цікаві та кумедні факти про котів.Описувати малюнок мені завжди бракує слів і від манґи до манґи описи з невеликими варіаціями часто повторюються. Просто гляньте самі на фото і все стане ясно 😺. Мені візуал дуже подобається. І загальні плани, і перелякані та розгублені люди, і супер милі котики зображені чудово 😻.Назва манґи є, очевидно, натяком на фільм «Ніч живих мерців», але алюзій на інші культові фільми жахів тут також хватає. І це не лише фільми про зомбі. Наприклад, є дещо схоже на «Імлу» за книгою Стівена Кінга. А ще одне зображення майже точно нагадує кадр з Ріплі і Чужим 😸. Повторюсь: це було шикарно! Тут є напруга, інтрига, паніка під час втечі та муки очікування, біль втрати, параноя та наростаючі відчуття страху, жаху й безвиході. Персонажів долають суперечливі бажання: тікати й відбиватись чи зупинитись й піддатись спокусі взяти кота на ручки, обійняти і погладити 😸. І кожен раз, коли вдається проявити силу волі, люди гірко шкодують, що образили котиків. Не уявляють, як взагалі жити далі, якщо пухнастики їх зненавидять 🙀. Чудово розумію 😸.