І жоден тиждень без граматики, бо ж так само як kawa musi być, так і #gramatyka_bez_stresu musi być ☕️😇
Продовжуємо говорити про ❗️czas przeszły❗️ і то про дуже прикру його сторінку. Але може не буду вас передчасно лякати, бо ж ви знаєте, що nie taki straszny diabeł, jak go rysują і ми всьому дамо ради.

Спочатку маленький відступ.
Чи звернули ви увагу на те, що у польській мові переважна більшість дієслів у неозначеній формі (що робити? - неозначена, бо ми не бачимо ні часу, коли дія відбувалася, ні особи, хто її виконував) закінчується на 🔣-ć? Цей -ć - відповідник нашого -ти:

👉 chodzić 👉 ходиТИ
👉 robić 👉 робиТИ
👉 spacerować 👉 гуляТИ
👉 uczyć się 👉 вчиТИ ся

❗️

Але! ❗️
Є також якась (невелика, на щастя) кількість дієслів, які в неозначеній формі закінчуються на 🔣-с.
Найчастіше вживані з них це:

👉 móc 👉 могти
👉 piec 👉 пекти
👉 ciec / uciec 👉 текти / втекти
👉 strzec / dostrzec 👉 стерегти / помітити, зауважити
👉 strzyc 👉 стригти
👉 biec (але тут треба вважати, бо є ще форма biegnąć з таким же значенням) 👉 бігти
👉 rzec 👉 промовити
👉 tłuc 👉 розбивати, товкти

Чому ми про них сьогодні згадали?
Бо ж ми все ще працюємо з минулим часом (а роботи там ще, роботи...). І от якраз ці милі дієслова мають свою невеличку таємничку 🙄 при відмінюванні. Яку? А таку, що

❗️ як тільки ми беремося їх відмінювати, у них - ni stąd, ni zowąd (несподівано, нізвідки) - зʼявляється додатковий приголосний. І це завжди або k, або g ❗️

Питання numer dwa: як знати?


Відповідь ви точно знаєте, якщо читаєте наш канал: порівняти з українською. Вона завжди вам підкаже:

👉 móc 👉 мог ти 👉 mog łem
👉 piec 👉 пек ти 👉 piek łem
👉 strzyc 👉 стриг ти 👉 strzyg łem
👉 tłuc 👉 товк ти 👉 tłuk łem

Зараз переварюйте цю інформацію, а трішки пізніше поверніться сюди обовʼязково ❗️❗️❗️, бо дам вам зразки відмінювання і розкажу ще один важливий нюанс.