"Коли ми вимовляємо слово «війна», у свідомості спалахує цілий спектр образів: біль, втрата, страх, невизначеність. Але поруч із цими темними барвами завжди тліє інше слово — «після». Що буде післятого, як війна закінчиться? Яким стане світ, у якому ми прокинемося одного ранку й раптом зрозуміємо: тиша більше не лякає? Можливо, спершу буде незвично. Люди, які довго жили в напрузі, не одразу повірять у спокій. Тиша здаватиметься підозрілою, а мир — крихким. Але саме з цієї недовіри почнеться відновлення. Бо мир — це не просто відсутність пострілів, це повернення до себе. Це здатність знову чути сміх дітей, а не сирени; бачити світло у вікнах, а не спалахи вибухів.Коли закінчиться війна, ми навчимося цінувати прості речі. Звичайний ранок із запахом кави стане маленьким дивом. Дорога додому — святом. Обійми — мовчазною молитвою. Люди, які пройшли крізь темряву, по-іншому дивляться на світ: вони знають, що життя не можна відкладати «на потім»."Збірка містить прозові та віршовані твори студентів і викладачів закладів фахової передвищої освіти. Переживання і думки авторів закарбовані у рядках художніх творів, фіксують в історії події сьогодення, незламність духу українського народу, особисті емоції, які їх переповнюють, мрії про мирне майбутнє і є своєрідним способом психологічної підтримки усім українцям в непростий для них час, проявом любові та поваги до України.🥳 Вітаємо нашу колегу, викладача української мови і літератури, Лідію НОВОСАД, з публікацією (с. 20 - 23), представленням нашого закладу освіти на Всеукраїнській освітянській арені та бажаємо творчої наснаги!