І при тому, що більшість норвежців або закриті в своїх компаніях з дитинства, або просто нудні, для мене знайти когось цікавого майже неможливо. Відчуття, що українці тут як на підбір. Я зустрічав людей, які були би мені цікаві, але таких одиниці, більшість просто ніби вилізли з цирку фріків. Чомусь я зустрічав більше проукраїнських норвежців, ніж проукраїнських українців, лол. Інтеграція нормальна, але для людей, які не знають англійської вивчити норвезьку, яку пояснюють вчителі-норвежці — дуже важко. Що, на мою думку, доволі дивно, ми (класи для переселенців) і норвезькі класи майже не перетинаємося. Для класів з переселенцями є постійно якісь походи, прогулянки, ігри і тд, але все це без участі справжніх норвежців нашого віку. Мені здається, подібне більше укріплює відокрелення переселенців в свої групки, а не інтеграцію в норвезьке суспільство.✨

Я не претендую на об'єктивність чи "правильність" своїх думок і свого досвіду. Це просто досвід і він у всіх різний. Комусь тут подобається і це дуже класно, але мені не сильно підходить ця країна.