Чому в книжках розвелося настільки багато чоловічих героїв які прямо наслідують Крістіана Грея, тобто, як казав сам персонаж 50 відтінків сірого, "не займаються коханням, а пораються"? Відчуття, що жінок (а, я впевнений, такі романи пишуться здебільшого для жінок) приваблює факт того, що "він з тобою не такий, як з іншими😍

", "так, з іншими він поганий, але зі мною хороший😍

" і, звісно ж, "я можу його виправити😍

" Наприклад, в "Коханні" серії "Twisted" чоловік ніколи не цілував своїх партнерок (звісно ж, з нашою гг він цілується) і трахав (а в цьому випадку тут підходить саме це слово, бо тут далеко не про взаємний обмін сексуальністю, тут про "хтось когось") називаючи словами по типу "моя маленька шльондра😍

" (до речі, гг він теж так називає під час проникнення). Тепер я бачу лайт-версію цього в "Вище неба", бо тут, знову ж таки, у нього було правило не цілуватися з партнераками, але з гг він, звісно ж, його порушить. Принаймні не називає гг шльондрою під час сексу — і на тому дякую. А що ви думаєте стосовно всього цього? Подобаються такі герої?#моменти_книжок