Галузь штучного інтелекту нагадує поїзд, який на всіх парах мчить мостом над прірвою. Проблема в тому, що опори цього мосту будуються за гроші інвесторів і вже починають тріщати під тягарем боргів та вартості їх обслуговування. Кожному пасажиру здається, що він ще встигне доїхати до наступної станції, заробити свої мільйони й вчасно зійти. Але, захоплені швидкістю, ми навіть не дивимося вниз, де в опорах мосту вже з'явилися метрові тріщини.

За оцінкою Morgan Stanley, до 2028 року інфраструктурі штучного інтелекту може знадобитися близько $1,5 трлн зовнішнього фінансування. Anthropic планує IPO з оцінкою понад $2 трлн. При цьому фактичний виторг компанії за 2025 рік становив лише $4,6 млрд, а операційний збиток перевищив $8 млрд. У 2026 році компанія заявляє про річний темп виторгу $65 млрд. Зростання фантастичне. Але $2 трлн за збитковий бізнес, який ще має довести свою здатність заробляти гроші!

Ми вже бачили подібне. У залізничній галузі, інтернет-компаніях, автомобілебудуванні та авіації. Під час кризи доткомів у 2000–2002 роках Nasdaq обвалився на 78%. Знадобилося 15 років, щоб повернутися до попереднього максимуму. Акції Amazon впали приблизно на 95%, Cisco на 90%, Oracle на 85%. Сотні інтернет-компаній закрилися або збанкрутували.

Під час залізничної манії XIX століття британські залізничні акції втратили близько 64% вартості. А в 1846 році приблизно 92% нових залізничних проєктів навіть не отримали парламентського дозволу на реалізацію. Між цими двома бульбашками були десятки інших. Технологічні революції відкривали людству нові горизонти, але водночас знищували капітали величезної кількості інвесторів, які їх фінансували.

Наприкінці 1990-х інтернет обіцяв змінити світ. І він справді його змінив. Але це не врятувало інвесторів від катастрофічних втрат. Сьогодні штучний інтелект обіцяє змінити світ ще сильніше. І я майже не сумніваюся, що він це зробить.

Але перемога технології зовсім не означає перемоги її інвесторів.

Сьогодні NVIDIA, головний постачальник обладнання для революції штучного інтелекту, стала найдорожчою компанією світу й коштує майже $6 трлн. Це більше, ніж річний ВВП Німеччини, Великої Британії чи Франції. Менш ніж за чотири роки її вартість зросла приблизно в 16 разів. NVIDIA нагадує продавця лопат під час золотої лихоманки. Компанія продає надзвичайно маржинальні процесори за величезні гроші та демонструє фантастичні фінансові результати.

Але звідки беруться ці гроші?

Значна частина попиту на обладнання NVIDIA фінансується грошима інвесторів, кредитами, капітальними витратами технологічних корпорацій і навіть інвестиціями самої NVIDIA. Так, ви все правильно прочитали. NVIDIA сама інвестує в компанії, які купують її обладнання. Це один із проявів так званого кругового фінансування. Виробник процесорів вкладає гроші у своїх клієнтів, клієнти розширюють інфраструктуру, купують процесори, а виробник отримує нові замовлення й прибутки.

І це далеко не поодинокий випадок. OpenAI укладає з Oracle контракт на придбання обчислювальних потужностей на $300 млрд протягом п'яти років. NVIDIA анонсує намір інвестувати до $100 млрд в OpenAI. Паралельно оголошується програма Stargate з плановими інвестиціями до $500 млрд у розвиток ШІ-інфраструктури. Гроші рухаються по колу, створюючи величезний попит, рекордні прибутки та трильйонні оцінки компаній.

Але проблема в тому, що поїзд набирає швидкість значно швидше, ніж зміцнюються опори мосту.

Головні питання залишаються відкритими. Чи заплатять кінцеві споживачі штучного інтелекту достатньо, щоб уся ця система окупилася? Як довго інвестори будуть готові вкладати трильйони доларів у проєкти, які ще не довели свою прибутковість? І чи не стане найвища за останні десятиліття вартість довгострокових запозичень тією останньою тріщиною, яка обвалить увесь міст?

Якщо фінансування почне скорочуватися, впадуть замовлення на процесори, загальмує будівництво дата-центрів, а трильйонні капіталізації технологічних гігантів опиняться під загрозою різкого перегляду. Найнебезпечніший момент настане тоді, коли інвестори перестануть цікавитися прибутками від колоній на