Хвилинка нічної філософії

Дивлюся я на ці срачі в Тредс та Х з приводу ШІ й думку гадаю... Здається мені, що люди насправді бояться не ШІ-слопу, неякісних текстів, малюнків або перекладів, а того, що ШІ може створити щось талановите або геніальне, настільки, щоб зрівнятися з видатними митцями людей, або, що страшніше, перевершити людину.

Зараз це неможливо, бо ми маємо справу з нейромережами, але в них колись зʼявиться інтелект (а може вже і є, але його не викатують для публіки), а там. можливо і розум. Тоді ще й постає проблема відповідальності.

Насправді тут нічого нового, класики фантастики так чи інакше, між рядків, чи прямо це все вже описали ще в 60-80х роках, що там казати, Форестер ще в 1905 році описав ШІ та можливий варіант залежності від нього людини, яка створила його як помічника.

А якшо ШІ перевершить людину, напише поему, книгу чи картину, якою будуть захоплюватися мільйони...то що з людьми? А як же вінець еволюції, цар звірів, найрозумніший та найталановитіший? Антропоцентризм потрепить фіаско, що передбачив ще Станіслав Лем. А як же по образу та подобі створені улюблені діти Господа? Теж щось не клеїться.

Люди бояться не того, що ШІ їх замінить, а того, що він їх перевершить, в тому числі і в мистецтві. Люди бояться стати непотрібними посередностями.

P. S. Кількість неякісного контенту який можна порівняти з лайном і до появи ШІ була неймовірно високою, люди генерують повну херню навіть швидше за ШІ.