Валентин Кузьков працював на шахті. Після строкової служби – машиністом підземних електровозів, а потім був телевізійним майстром. Перед виходом на пенсію став фермером, вирощував зернові та овочеві культури. Жив у місті Семенівка на Чернігівщині. У 2024 році, коли місто стали сильно обстрілювати, подружжя виїхало в Дніпропетровську область. Та через велику любов до рідного краю Валентин за кілька місяців повернувся. «Тато особливо любив гуляти центральним парком Семенівки. Часто говорив, що кращого немає ніде у світі. Він умів помічати красу в дрібницях – у світлі, тиші, простих миттєвостях життя», – розповіла донька Аліна. «Брат був дуже доброю і працьовитою людиною», – сказала рідна сестра Тамара. 17 грудня 2024 року, коли почалася атака на місто, Валентин Кузьков вирішив сховатись у погребі біля свого будинку, та не встиг добігти до укриття кілька метрів. Ворожий снаряд влучив у помешкання, зачепивши чоловіка уламками. Валентин загинув. У нього залишились дружина, донька, сестра і троє онуків.