🏠 Фінмоніторинг нерухомості: без паніки та тотального контролюОстаннім часом у мережі ширяться чутки про «тотальний нагляд» за кожною угодою з нерухомістю. Мінфін розставив акценти та пояснив, як усе працює насправді. Розбираємо головні тези:🚫 Міф: Рієлтори мають повідомляти про ВСІ угоди понад 400 тис. грн.✅ Реальність: Це не відповідає закону. Рієлтори не зобов’язані подавати інформацію про всі порогові операції. Їхнє головне завдання — повідомляти Держфінмоніторинг лише про підозрілі дії або спроби їх проведення.🔍 Що підпадає під контроль?Вимоги закону №361-IX стосуються:* Операцій купівлі-продажу нерухомості.* Операцій з оренди, якщо місячна плата становить 400 тис. грн і більше. ⚖️ Ризик-орієнтований підхід (головний принцип)Держава не вимагає суцільного контролю. Суб’єкти ринку оцінюють кожну операцію індивідуально, звертаючи увагу на:* Характер угоди.* Джерела походження коштів клієнта.* Інші специфічні ризики. Мета: Не завалити бізнес папірцями, а забезпечити прозорість ринку та боротися з відмиванням доходів. 💻 Що змінилося зараз?Якщо вимоги не нові, то чому про це говорять? Мінфін оновлює механізми обміну інформацією. Тепер це відбуватиметься через електронний кабінет, що потребує перевірки обліку суб'єктів. Тобто мова про технічну модернізацію, а не про нові обмеження.Підсумок:🔹 Для громадян: Жодного «тотального стеження» за звичайними угодами не вводиться.🔹 Для рієлторів: Потрібно просто дотримуватися встановлених правил професійної діяльності та використовувати е-кабінет.