Меланія Подоляк | Я вирішила витримати вчора паузу до сьогодні. В мене був гарний план. ...

Я вирішила витримати вчора паузу до сьогодні. В мене був гарний план. Але він вже не актуальний.Тут мав бути пост про те, що тема легалізації короткоствола знову піднялась даремно. Що я, хоч і є прихильницею цього, бо сама маю різну зброю і люблю/вмію стріляти, розумію, що для такого рішення треба політична воля, якої нема.Бо легалайзу не хочуть ключові для цього люди – президент, профільний міністр та і майже вся правоохоронна система. Вони не хочуть ні закони писати відповідні, ні дозволяти купівлю. Тут мало бути спекулятивне пояснення про те, що ці люди, швидше за все, вважають суспільство достатньо зрілим для того, щоб воювати на фронті, але недостатньо зрілим, щоб мати пістолет. Тут мав бути висновок, що можна тужитись і вимагати, але нічого з того не буде, тому давайте завʼязувати.Наступною мала бути теза про те, що раз ми уже живемо в країні, де громадянам не можна мати навіть шансу на самозахист, то тоді за всі результати таких подій, як вчорашній теракт, треба питати з тих, хто цього шансу надати не хоче.Я мала написати, що як власниця зброї і прихильниця легалізації короткого ХОЧА Б ДЛЯ СПОРТУ, я зі скрипом була б готова прийняти відсутність політичної волі в обмін на повну, беззаперечну відповідальність за будь-яку біду. Не «війна», не «ми старались», не «правоохоронці зробили все, що змогли», а питати за кожен провтик – і поліцію і президента.Тут я мала розписати ситуацію в себе на районі найбільш тилового міста країни, де з кожним днем стає все небезпечніше. Де поліція щодня пасивно спостерігає над систематичним порушенням громадського спокою і безпеки і робить абсолютно ні-чо-го. «Нема повноважень», «нема людей», «нічого не можна зробити» - я чую кожного дня. Стенають плечима і продовжують курити в момент, коли агресивний алкоголік тикає на них пальцями, обзиває їх «підарами» і сміється.Тут мав бути абзац про те, що попри це все, я все ще була б готова спокійно читати доводи про те, що «за всіма не вслідкуєш», «мало людей», «ви б знали, скільки роботи ведеться, про яку ви не знаєте», і про небезпечну роботу поліції. Тут мало бути написано, що часто поліція перша опиняється на місцях обстрілів, рятує дітей, котенят і бабусь. Ну і, звісно, тут мало бути визнання вчорашніх заслуг КОРДа. Окей.Я готова б не застосовувати аргумент про те, що існування Нацгвардії та інших спеціальних підрозділів МВС, які самовіддано захищають нас на фронті, в жодному разі не є прикриттям для дуже часто неякісної роботи патрулів в тилу. Я не хотіла писати про те, що поліцейські мають дуже гарні надбавки і отримують краще грошове забезпечення, ніж військові. І я не хотіла піднімати тему того, як поліція саботує свої прямі обовʼязки щодо перевірки документів на вулицях, бо не хоче псувати собі імідж, перекладаючи цю роботу за військових, яких вже і так всі ненавидять.Треба було б написати щось про бездіяльність в контексті наркопритонів типу U420, різного калібру «масажок» та інших мутних речей. Але тут тоді було б класичне припущення про те, що вони все знають, просто нічого не роблять, бо є співучасниками цих злочинів. І що за це теж треба питати.Ну, словом, десь тут мав би бути висновок: ви або роздаєте нам зброю, або нормально працюєте, і ми забуваємо про аргумент, що зараз війна і все дуже складно. Або ми беремо відповідальність на себе, або ми задовбуємо вас за кожну манюню крихітку недопрацювань, буквально за кожну. Задовбуємо грубо, вимагаючи відставок-посадок, і не дивимось на те, що дуже шось там тяжко. Робіть більше патрулів, не знаю, працюйте, як військові на фронті – понаднормово, без вихідних і відпочинку. Якось так.Але сьогодні зранку я побачила вчорашнє відео, як двоє поліцейських втікають з місця події, почувши постріли терориста. Втікають, кинувши напризволяще цивільних осіб, які, як наслідок, гинуть. Просто біжать геть, поперед жінок і дітей. Особи зі зброєю, уповноважені та навчені використовувати її. Двоє тренованих, професійних правоохоронців на одного діда з карабіном - і двоє втікають.