Якщо в трубах залишилася вода, розчинений у ній кисень швидко витрачається на окислення металу. Без циркуляції та деаерації (видалення газів) утворюються локальні осередки іржі — фітинги (наскрізні виразки).Аерація при частковому заповненні:Якщо труба заповнена лише наполовину, на межі розділу води та повітря корозія йде в рази швидше. Це «найслабше місце», де метал стоншується по всій довжині.Мікробіологічна корозія:У застійній воді при сприятливих температурах розмножуються сульфатредукуючі бактерії. Продукти їхньої життєдіяльності створюють агресивне середовище, яке «проїдає» сталь навіть швидше, ніж звичайний кисень.Зовнішня корозія та деградація ізоляції:Зовні на труби впливає ґрунтова волога. Якщо теплотраса не гріється, ізоляція не просихає, а конденсат накопичується під шаром утеплювача. Це призводить до швидкого гниття металу ззовні.Замулювання та відкладення:Зважені частинки, які раніше були в потоці, осідають на дно, утворюючи щільний шар шламу. У майбутньому це погіршить прохідність та стане зоною під шламової корозії.Запірна арматура «закислюється», ущільнювачі та прокладки пересихають, що при пуску створить додаткові осередки аварійної небезпеки.В результаті, після тривалого простою без проведення робіт з консервації теплотраси, запуск такої мережі створить загрозу масованих лавинних аварійних поривів, оскільки витончений метал не витримає робочого тиску. А в гіршому випадки приведе до неможливості подвльшої експлуатації