День Гідності та Свободи – для мене не просто дата. Це день, коли кожен із нас згадує, ким ми є і за що продовжуємо боротися. Три революції – Революція на граніті, Помаранчева та Революція Гідності – назавжди визначили наш вибір: свобода, гідність і європейське майбутнє. А сьогодні ми знову виборюємо право жити на своїй землі — дорогою ціною, але з незламною вірою. Сьогодні у Деснянському районі ми вшанували всіх, хто стояв і стоїть за Україну. Разом з командою Деснянської РДА, командиром ДФТГ-31 Валерієм Передрієм, його заступником Юрієм Зубком, заступниками Кирилом Бойком, Олександром Цибою, Андрієм Пасічником та керівницею апарату Іриною Гуменюк поклали квіти до пам’ятного знаку «Борцям за Свободу та Незалежність». У холі адміністрації біля нашої постійної виставки «Пам’яті Героїв Небесної Сотні» відбулася коротка, але надзвичайно щира церемонія. Учнівська молодь прочитала вірші — серед них і власні. Це для мене особливий знак: пам’ять живе не в документах, а в серцях наступного покоління. Молитву за загиблих провів капелан отець Іван Михайлишин. Після цього ми вшанували наших Героїв-деснянців біля Стіни Пам’яті. За кожним іменем — життя, вибір, відвага й любов до України. І ми не маємо права забути жодного з них. На завершення поклав квіти до Меморіального монумента на Лісовому кладовищі й схилив голову перед тими, хто віддав найдорожче за нашу свободу. Їхній подвиг — назавжди в серці України. Ми пам’ятаємо. Ми боремось. І ми переможемо. Слава Україні! Героям слава. 🇺🇦