Не знаю як описати свої почуття, але мені, здається, і дуже сподобалося, але водночас просто сподобалося. Жанр мій на 100%, але додившись у мене немає бажання сісти передивитися, як було з тим же Maxton Hall (S1) або навіть The summer I turned pretty (S1).Мій мозок скоріше всього таки більше любить шкільні історії, бо мій шкільний любовний період був в основному навколо теми "одностороннє кохання" і "історія без хепіенду".В університетські роки я більше відірвалася і більше всього спробувала. Якщо обирати персонажа під себе з Off campus (S1) по духу, то я була як Ханна в свої 12-17, і як Еллі в свої 18-25 (це при тому, що все життя я маю дохрініща комплексів через свою зовнішність).І, якщо чесно, Еллі моя фаворитка. Ну яка ж вона крута (оцінюю лише по 1 сезону).Хлопці:Гаррет Ґрем - нот бед. Зелений прапорець, але прикол в тому, що переглядаючи весь серіал я не переставала думати, що Даррен у мене значно зеленіший прапорець. 😏Джон Лоґан - його зовнішність мені подобається найбільше серед чоловічих героїв, але бекграунд його життя мене лякає. Я вже переросла в собі синдром "рятівниці".Дін (не пам'ятаю прізвище) - ну такоє. Взагалі не моє по всіх пунктах, але також я розумію, що потім нас в нього ще закохають. Найсексуальніше в ньому - знає чого хоче.Такер - боже, ну солодкий пиріжечок. Він як мамка для них, а я в юності була мамкою для всіх своїх друзів, тому це прям мій соулмейт. Історія гарна. Відверто - я насолодилася сценами 18+. Прям мені зайшло, хоча я зазвичай таке промотую. Чи чекатиму я наступні сезони - о так. Чи прочитаю я книги? Можливо, якщо буде відповідний настрій.#OffCampus#КіноЗвіт