Не міг пропустити засідання Антикорупційного комітету, де НАЗК презентувало депутатам як розроблялася нова Антикорупційна стратегія на 2026–2030 роки.Мав можливість поставити кілька питань. Перше — про якість самого тексту.Чи відповідає він принципу ясності та недвозначності? Як з’ясувалося, не відповідає. І на цьому вже можна було б ставити крапку в цій цікавій дискусії.Ідея оформлювати стратегічний документ у вигляді закону є неправильною. Стратегія за своєю природою має певний рівень абстрактності, а закон має містити чіткі, зрозумілі й придатні до застосування норми.Але ухвалення Стратегії саме у формі закону передбачене відповідними міжнародними зобов’язаннями, зокрема в межах Ukraine Facility. Тому доводиться працювати у цій парадигмі, між необхідністю отримання європейського фінансування, зокрема на потреби оборони, і вимогами якісної нормотворчості.Друге питання — фінансування судової влади. Не міг оминути тему грошового забезпечення судової системи, особливо апаратів судів.Для мене неприйнятний підхід, коли у Стратегії для одних органів питання належного фінансування прямо визнається проблемою, а для судової системи — ні. Це нерівність підходів.Тим більше, що в попередній Антикорупційній стратегії на 2021–2025 роки проблема замороження прожиткового мінімуму для суддів була чітко визначена.І ще один цікавий момент.У попередній Стратегії проблем у судовій владі було визначено 4. У новому проєкті — вже 9.Сподіваюся, що це не внаслідок успішного виконання попередньої Стратегії, міжнародних зобов'язань, реформ і експертних рекомендацій.Обов’язково детально розглянемо положення Антикорупційної стратегії, які стосуються судової влади, на засіданні Комітету з питань правової політики.Позиції вже запитали у РСУ, ВС, ВРП, ВККС і ДСА.