Краще, ніж того року я все одно зараз не напишу. З твоїм днем, рідний Миколаїв! ❤️🇺🇦*Миколаїв це спека за 40, та що там, за 50, коли навіть дихати втомлюєшья.Миколаїв це пронизливий вологий холод, що пробирає до малюсенької кісточки, при цьому на термометрі +1.Миколаїв це Південний Буг та Інгул, які обіймають місто з усіма його півостровами.Миколаїв це два мости. Один повертається, інший підіймається.Миколаїв це найкрасивіші в світі закати і світанки.Миколаїв це запах помідорів, пилу, степових трав, квітучої акації.Миколаїв це серпневе густо-синє нічне небо з зірками, до яких можна доторкнутись рукою.Миколаїв це шовковиця, яку топчуть на тротуарах, це "блін, що робити з цим виноградом, вам не треба пару ящиків", "персики гниють вже, я не встигаю їсти і переробляти"...Миколаїв це "вас тут не стояло!", "куди ви лізете!"Миколаїв - це "отам калюжа буде, обійди її, бо по пояс скупаєшься".Миколаїв це "нам це не нравиця, треба робити інакше. - Як саме? - Не знаємо, інакше, ви думайте"Миколаїв це "коктейлі Молотова готуємо отут", "шини на перехрестя", "чим допомогти, народ, є такі медикаменти а ще каністра бензину", "я вам тут котлет насмажила, їжте".Миколаїв це їхати на роботу після прильоту у власний двір, бо "я Каті обіцяла на сьогодні сукню зробить".Миколаїв це "якщо не ми, то хто".Миколаїв це олімпійські чемпіони і олімпійська витривалість. Коли між "я вже не можу", "я чесно вже взагалі не вивозю", "ридаєш вголос на безлюдному березі чи в кутку в кімнати, обличчям в подушку", а потім ще трошки можеш. І не трошки теж.Миколаїв це "мені щось сумно. - Купить тобі круасан?"Миколаїв це "ми щас до тебе прийдемо"... І чудовий вечір в затишному спілкуванні чи не менш затишному мовчанні.Миколаїв це міцне плече і допомога тоді, коли ти втратив вже останню надію.Миколаїв це густа, хоч ножем ріж, енергетика і енергія, яку не посвячений плутає з аморфним болотом.Миколаїв це прямота. Прямі широкі вулиці, прямі слова, прямі люди.Миколаїв це брутальність і така ніжність, що серце завмирає.Миколаїв перевіряє тебе, бо знає, що друзі то назавжди, навіть, якщо потім роками не бачитесь.Миколаїв це незламна сталь під м'якою оболонкою спекотного марева, степових вітрів і смачного літа.Миколаїв це вірність. Вірність слову, вірність місту, вірність СОБІ.Миколаїв це щирість. Щирість слів, щирість почуттів, яка часто отримує перемогу над ввічливістю і манерами.Миколаїв це любов. Любов з широко відкритими очима, прийняття цілісне, невибіркове, щасливе і болісне водночас.Миколаїв - місце де я - СВОЯ, в якому б настрої і стані я не була.Миколаїв - місце, де навколо - СВОЇ. З твоїм Днем, моє Місто героїв! 14 вересня 2024 р. Миколаїв