Згадала, що не розповіла як то воно було))) Кінь помітно більше пив коли помаранчеве відро було знизу, тоді червоне лишалось майже недоторканим, а коли внизу було червоне, то десь було навпіл - половина з червоного, половина з помаранчевого.Це мене дуже здивувало, бо хоча цього не дуже зрозуміло на фото, обидві фарби мають однакову інтенсивність і лежать поза спектром який розрізняють коней (в них розрізнення фарб з зрозумілих причин зсунуто в бік зеленого).Пару тижнів я просто це спостерігала, потім вирішила зробити це більш науково і почала записувати чого скільки. Спостережене ніяк не лізло в мої уявлення і я почала підозрювати що там якось впливає людський фактор, і викликалась особисто міняти коню воду (хоча зазвичай це завдання старанно перекидають один з одного, бо до крану далекувато, а вішати все те важко) і почала з того що ретельно вимила обидва відра.І вуаля - кінь почав пити майже виключно з нижнього пофіг якого кольору))) Як з'ясувалось опитуванням персоналу - до моєї появи відра майже не міняли місце помаранчеве було завжди нижне і його час від часу мили, бо шефині такого зросту, що не можуть зазирнути у верхне відро і дати пня що воно не мите , а в нижне можуть) і коли я почала міняти кольори місцями ополоснув, але не прямо щоб ретельно їх вимивши - кінь обирав чистіше відро, хоча з нього пити йому було не надто зручно)))І це про те, що іноді за тим результатом, що можна просто проспостерігати, стоять зовсім не ти причини, що лежать на поверхні.