Якщо ви хочете відчути досвід перегляду фільму в кінотеатрі, будучи однією в залі — можете подивитися фільм «Меланія». Майже так склався мій учорашній сеанс (було ще 3 людини).Спочатку я не була впевнена, чи варто йти, адже фільм бойкотують і на нього фактично не ходять. Однак з огляду на те, що в цьому каналі я неодноразово згадувала Дональда Трампа, Джеффа Безоса, Met Gala, журналістів The Washington Post і факт, що його власником є Безос, я зрозуміла, що варто бути в контексті й піти в кінотеатр. Крім того, зважаючи на останні події — справу Епштейна та ситуацію навколо ICE в Америці, — мені здалося важливим подивитися, що саме пропонує цей фільм.Очікувано, що стрічка виявилася доволі поверхневою. У ній практично немає змістовного наповнення — лише фрагментарні кадри з життя Меланії. Фільм показує, як вона готувалася до офіційної інавгурації, як обирала сукні та формувала власні образи, а також як підбирала декор для вечері напередодні інавгурації. Що стосується одягу, то у своїй статті про Раму Дуваджі я згадувала про сильну різницю образів Меланії на першій і другій інавгураціях.Окрему увагу привертають сцени, де Меланія, попри те що неодноразово фігурувала в переписках і файлах, пов’язаних з Епштейном, розповідає Бріджит Макрон і камері про те, яка вона філантропка, про турботу про маленьких дітей та про бажання масштабувати свій фонд допомоги дітям Be Best.Найцікавішим фактом є те, що компанія Amazon викупила права на цей фільм майже за 40 мільйонів доларів. Також показовим є те, що за першої каденції Трампа вони з Джеффом Безосом були радикально налаштовані один проти одного, а Трамп неодноразово критикував The Washington Post за матеріали з критикою на свою адресу. Наразі, як ми бачимо, ця напруга зникла. І, відверто кажучи, цей викуп прав на фільм виглядає як красивий хабар у бік Трампів — ви мене не чіпаєте, і все буде окей.Раніше я вже згадувала, що Рейчел Ташджіан, американська модна критикиня, яка працювала в The Washington Post, перейшла до CNN і лише після цього змогла написати матеріал про Джеффа Безоса та Лорен Санчес — текст, який навряд чи був би можливим у межах The Washington Post.У фільмі також звучить фраза: «Свобода не є вільною». Вона досі змушує мене замислюватися над її змістом й для чого Меланія її сказала. Чи варто йти на цей фільм? Ні. Для чого він був створений? Незрозуміло. Можливо, як продовження того, що зазвичай перші леді пишуть про себе мемуари або знімають фільми (як Обами для Netflix). Але цей фільм показує, наскільки їм усе одно на всіх і як вони йдуть напролом заради власних інтересів. Як підтвердження — ситуація у 2018 році, коли Меланія приїхала в куртці Zara з написом «I don’t really care, do you?» до центру утримання дітей мігрантів на кордоні. Ну і, звичайно, від фільму віяло легкою пропагандою, який Дональд Трамп класний. Сюр :)