Поступово не за один місяць не за допомогою штучного інтелекту і навіть не за порадами інших ми знайшли свій формат проведення, свою манеру й свої правила спілкування.Зустрічі почали відрізнятися від звичайних розмов про книги. Бо щоразу ми обговорюємо не лише сюжети ми зачіпаємо внутрішній світ. Ми говоримо про тих, ким могли б стати, про уроки, які книги залишають у пам’яті, і про досвід, який робить нас ближчими.Найголовніше й найкраще, що я могла це запропонувати це правило про те що кожна учасниця клубу свого часу обере книгу. Повірте це важливо. Так це хвилююче та хіба ж було б цікаво весь час читати тільки те, що тобі скажуть без шансу запропонувати якусь свою історію?Зараз на кожну зустріч я вигадую запитання для кожної учасниці та зазвичай 4-5 зверху, для загального розвитку дискусії.Обовʼязковим пунктом стало проведення вікторини. І якщо раніше це були роздруковані листочки зараз ми вже виросли на цифровому рівні і влаштовуємо онлайн-квізи, що додає цікавинки.На вікторинах кожного разу цікаві призи які завдяки моїй діяльності й активній участі в книжковій спільноті як блогера й косплеєра нам на клуб надають спонсори. Це і книги, і книжковий мерч або просто цікавинки з книгарень.Частенько я веду переговори з видавництвами й вони надають знижки на кнмги, але тільки тоді коли в дівчат вистачає терпіння)Бо зазвичай коли обрано книгу, 0.3 секунди і всі вже замовляють🤭Ми співпрацювати так вже 3 чи 4 рази і нам жодного разу не відмовили. А інколи і дарували одну бонусну книгу. Що не може не справити враження.Для підтримання інтересу намагаюсь кожну зустріч наповнити розвагами або хоча б сувеніром напамʼять про цей вечір. До цього я просто прикрашала стіл. Так це гарно але крім спогадів і можливо фото нічого не лишалось на памʼять. Кожного разу додаючи чи прибираючи щось із програми я аналізую з боку учасниць нормально так було б? Цікаво так було б? Чи хотіла б я прийняти в такому участь?І як би я не знецінювала свої вигадки дівчата завжди підтримують і завжди високо оцінюють кожну пропозицію і кожну ідею.Зараз в нашому книжковому налічується 20 людей. Так на зустрічах зазвичай від 12 до 16 присутніх бо не завжди обрана книга цікавить абсолютно всіх. ідея створити книжковий клуб виникла з бажання мати простір, де люди читають, діляться враженнями й не бояться говорити вголос про те, що їх захоплює, хвилює або навіть злить.Ми створили спільноту де зустріли людей, які мислять, аналізують, ставлять запитання, захоплюються героями, сперечаються про фінал і вміють слухати одне одного.В нас не треба прикидатись розумнішою чи досвідченішою. В нас не існує правильних і неправильних думок. Кожен голос звучить важливо.На сьогоднішній день наша місія проста, але значима, створювати простір, у якому читання не завершується останньою сторінкою,простір, у якому книга це привід зустрітися, поговорити та зрозуміти не тільки прочитане, а й те як кожна з нас зрозуміла й побачила його.Хтось прийшов на книжковий клуб з подружкою а хтось прийшов і знайшов нових друзів. Я тішуся, що ідея створення стала живою. І вона буде рости рівно стільки, скільки ми будемо одна в одної. Скільки буде любові і шани до книг, до однодумців до тих з ким ми проводимо наші затишні хоч зазвичай дуже голосні вечори.