Детектив Савамура опинився в пастці. Ситуація безнадійна — його самого вже бозна-скільки тримають у тісній кімнаті, пообідати пропонують дуже підозрілим бургером, а його дружина і маленький син знаходяться в лапах того хворого типа в жаб’ячій масці. Та коли двері імпровізованої темниці відчиняються, чоловік бачить те, що іще довго ввижатиметься йому у сні й наяву…

Фінал «Музею» вийшов справді класним. Я щаслива, що мої попередні здогадки таки виявились хибними, але автор встиг іще добряче поїздити на нервах до розв’язки. Хочааа, там теж не все очевидно. Манґа м’яко натякає на те, що у реальному житті не буває як в кіно: жодна щаслива розв’язка насправді не буває абсолютно щасливою.

За прикладом другого тому, в третьому також знайшовся ваншот про хлопців, які сперли батьківську машину і вирішили весело провести час, адже на носі випускний. Однак зовсім скоро весела мандрівка перетворюється на химерне жахіття. Коротенька, але до біса моторошна історія.

За три томи «Музей» примусив мене не раз перелякатись, задуматись, здивуватись і з головою зануритись у розслідування, яке веде Савамура Хісаші. Кривавий і деталізований художній стиль, закручений сюжет та неоднозначні персонажі, які викликають водночас і огиду, і симпатію, — усе це рецепт короткої, але чудової детективної манґи, яку я наполегливо рекомендую вам почитати. Тим паче надворі вже осінь, саме час для подібних історій.

Манґа: «Музей». Том 3
Видавництво: Molfar

#ПроМанґу

MangUA | Новини Аніме та Манґи