У ті часи, коли я ще пила алкоголь, занесло мене якось у турецький Мармарис. На відпочинок. Чудове місце. Кажуть, колись дуже давно там проходили тектонічні зсуви чи то навіть сходив льодовик — сили природи добряче попрацювали над суходолом. Відтоді він такий мальовничий. Весь у маленьких бухтах, ніби якийсь велетенський різьбяр вирізав берег, як діти викроюють сніжинки з паперу.Там можна було лежати на пляжі, а навколо спека і така краса! Парадиз: сонце, море, зелень… А офіціанти підносили красивезні коктейлі — тільки давай гроші. Популярних напоїв було три: зелено-білий «Мохіто», полуничний «Дайкірі» у келиху із зацукрованим краєм і також легендарний «Секс на пляжі». Останній особливо запам’ятався, адже його подавали у бокалі у формі оголеної жіночої натури. Він був яскравого кольору, помаранчево-вогняний, із купою парасольок, соломинок і ще бозна-чого. Звичайно, всі вони — кожен по-своєму — вдаряли по смакових рецепторах і в голову.Пройшло багато років, і навряд чи я б про ті коктейлі згадала, якби не взялася читати книжку, яка за відчуттями — ну копія тих напоїв, тільки у текстовій формі! Напевно, це дуже дивне порівняння, але воно дуже точне — на мій погляд. Я саме так відчуваю.Книжка називається....(далі у коментах)