І ще хочу додати.Я завжди кажу, що для того, щоб втілитися в цей час, на цій землі, наші душі стояли в черзі.Адже мета душі - не «жити довго і щасливо».А отримати новий досвід.А досвід - це не те, що з нами відбувається,а те, з чим ми виходимо ПІСЛЯ.І якщо дивитись на наше життя саме так…то кожен із нас зараз проходить один із найсильніших уроків душі.Ми живемо в часи, які точно увійдуть в історію.Але найважливіше - вони вже увійшли в нас.В наш характер.В наші реакції.Ми вчимося тримати світло там, де темно,залишатися людьми там, де легко озвіріти,відчувати, навіть коли болить,вибирати життя, навіть тоді, коли поряд ходила смертьі любити - навіть коли страшно.Так, ми не вибирали самі події.Але ми кожен день обираємо,якою людиною ми з них виходимо.І це і є наша справжня свобода.Ми можемо закритися і ожорсточитися.А можемо стати глибшими, теплішими, живішими.Ми можемо жити на автоматі.А можемо почати жити усвідомлено - відчуваючи, цінуючи, дякуючи.І я справді зараз бачу навколо стільки людей, які, пройшовши через біль, стають світлом для інших.Тихим, теплим, справжнім.І мені хочеться нагадати кожному:ти тут не випадково.Твоя душа знала, що зможе.Сьогодні я хочу, щоб ви на секунду зупинилися і запитали себе:з чим я виходжу з цього досвіду?Зупинись і відчуй це.Бо попри все ми ростемо.І попри все - ми несемо в собі не тільки біль, а й щось дуже світле, тепле і живе.Те, що обов’язково стане фундаментом нашого майбутнього.Тож нехай кожен день буде ще одним маленьким кроком до того майбутнього, яке ми всі зараз створюємо - своїми думками, діями і серцями. 💛