Друзі, давайте продовжимо тему контакту і поговоримо про те, чому з ним, контактом, буває іноді складно.Бо майже ж ніхто з нас не прокидається з думкою:«Сьогодні я вирішу бути закритою і ні з ким не контактувати».Це відбувається само і поступово.Давайте шукати можливі причини, через які складно бути в контакті.🩵СТРАХ БУТИ НЕЗРУЧНИМИ.Якщо нам змалечку вчать: не плач, не злись, не заважай, ми швидко засвоюємо: щоб бути з людьми, треба бути «нормальними».А справжні почуття - прибрати кудись подалі.От і виходить: люди поруч є, а нас - ні.🩵 ВТОМА.Так, втома і перевантаження теж крадуть контактКоли довго тягнеш, слухаєш, підтримуєш, пояснюєш,контакт починає асоціюватися не з теплом, а з навантаженням.Тоді хочеться не близькості, а тиші, оскільки психіка переходить у режим економії: - менше відчувати- менше говорити- менше включатисяІ це не черствість або байдужість Це захист і сигнал: я виснажилась.🩵 ДОСВІД, ДЕ НЕ ЧУЛИКоли ти колись говорила і це знецінили,просила - і не відповіли,відкривалась - і стало боляче,психіка робить простий висновок:«Краще мовчати. Так безпечніше».🩵 ПЛУТАНИНА МІЖ КОНТАКТОМ І ЗЛИТТЯМ.Багато хто боїться близькості не тому, що не любить людей,а тому що колись у контакті доводилось втрачати себе.Терпіти. Підлаштовуватись. Рятувати.І тепер будь-яка близькість здається небезпечною.Важливо знати, що складність з тим, щоб бути у контакті - це не дефект.Це історія вашого досвіду.А контакт - це навичка.Її можна повертати.Повільно.Без насильства над собою.Іноді достатньо просто дозволити собі бути трохи живішою і щирішою, ніж учора 🩵