13 жовтня. Доброго ранку! Ніч все більше захоплює простір. І треба думати про зміну режиму дня, режиму харчування, режиму життя. Все навкруги ніби прискорюється, немає часу ні на що, а в середині все ніби гальмується, призупиняється. І оцей дисонанс мене особисто вибиває з колії, мені здається, що я нічого не встигаю, що все псується та йде набагато бистріше, ніж мені хочеться, а я лише спостерігаю за всім і нічого не можу вдіяти.

Якщо у вас такі самі настрої, а вони можуть бути, бо дві особисті планети, а це Венера та Меркурій, які відповідають за наші бажання та наш мозок дійсно пригальмовують, Венера вже ретроградна, Меркурій стане таким вже 24 жовтня, а зараз він починає рухатися все повільніше, а от третя особиста планета Марс, яка відповідає за енергію та активність, знаходиться у вогняному знаку Лева і він примушує нас діяти, активно рухатися, а при цьому бажання якось стали на паузу, або повернуті в минуле, а мозок починає забавляти обертів, то не переймайтеся. Все в цьому життя проходить.

А зараз у багатьох відчуття застряглості в якомусь болоті: події відбуваються стрімко, агресія росте, все відбувається ніби в прямому ефірі, події біжать навипередки один перед одним, а ми якісь трохи відморожені і одночасно стривожені думками про зиму, про можливу відсутність світла, тепла, продуктів в магазинах, здорожчанням пального та послуг.

Ще ніколи перехід із епохи в епоху, а саме це зараз відбувається з людством, не був лагідним та приємним. Розумію, що це мало заспокоює, але є речі, які ми змінити не в силах, ми можемо трохи «соломки підстелити», зробити те, що можемо, а саме зберегти своє ментальне здоров’я.

Це теж важко, але зміна епох це як зміна дня і ночі, все одного настане, хочемо ми того чи ні. І ці зміни завжди болючі і завжди ведуть до втрати чогось, але й до здобуття нового. І от тут важливо зробити вибір: нам хочеться застрягнути в минулому чи перейти в майбутнє? Щоб вийти з минулого, йому треба дати оцінку, зрозуміти, що ще може послужити нам, а що необхідно залишити, навіть, якщо воно здається добротним та якісним.

Нам треба навчитися перестати жаліти свої накопичення. Ми весь час боїмося, що чогось може не бути. І це на підсвідомому рівні, бо ми родом з часів тотального дефіциту і якщо не бачили його особисто, то на геному рвані все одно передається: не буде чого одягнути, тому весь старий одяг залишаємо, хоча від нього захаращені шафи, а раптом не буде що їсти, тому холодильники забиті продуктами, які зберігаються інколи роками і набиваються ще більше, бо було із скидкою, а раптом спілкуватися не буде з ким, то треба триматися навіть тих, хто не дуже приємний, але ж поруч.

І живемо ми серед оцього всього, коли викинути жалко і нового хочеться, бо по старому жити не виходить і вже й ніколи не буде. Тож ми продовжуємо як раніше розвішувати ярлики по типу «той дурний», «та нікчема», «всі з глузду зʼїхали», «я нещасний», «мене ніхто не любить, не визнає, не підтримує». Замість того, щоб зрозуміти, що це все тримає нас міцно в минулому і не дає вирватися зі своїх лап.

І тільки ми самі можемо зробити себе щасливими, і це не соромно, це нормально від слова норма. Що ми самі можемо регулювати свій настрій, що треба заряджатися оптимізмом, а не блокувати все страхом про майбутнє.

Сьогодні в нас день роздумів про своє життя і день вибору: що робити з собою далі. Колись такий вибір зробили Адам та Єва, кажуть, що саме в такий день. Вони хоч і зробили це вимушено, але який результат: вони втратили все, але дали життя людству.

Війна закінчиться. Обовʼязково закінчиться. Ми вже навчилися жити з нею. Навчимося жити і з новими викликами - історія людства це доводить.

Кому буде важко, ідіть обіймати дерева. Я не шуткую. Вони заберуть ваш біль, вашу тривогу, ваш смуток. Відчуйте щокою цю кору, почуйте, як під вашими руками завмирають життєві сили і подумайте про те, що на відміну від них, ми можемо рухатися. Тож варто діяти, а не їсти один одного.

Допомагайте війську, вірте в себе і будьте щасливими!

🌳 4 місячний день.

13 жовтня 10:43➡️ 11:54 14 жовтня .