Важливим кроком є створення єдиного освітнього простору та стратегії інформаційної безпеки, щоб подолати вплив ворожих наративів. Політична нація в Україні має будуватись на принципі «надетнічної» культури, де спільні цінності демократії та суверенітету стають важливішими за спільних предків. Державна політика має стимулювати таку інтеграцію через спрощення процедур легалізації для тих, хто довів свою вірність Україні ділом.Україна сьогодні перестає бути територією «для своїх по крові» і стає світовим ідеологічним центром свободи. Ми бачимо, як «етнічна сировина» минулого перетворюється на суверенне спільне майбутнє. У сучасному світі дія - підтримка мови, участь у волонтерстві, служба в армії - важить більше, ніж походження. Українство стало «політичним іспитом» глобального масштабу. Людина, яка вчить українську мову в Японії чи Британії, щоб підтримати наш спротив, сьогодні більше впливає на майбутнє України, ніж формальний громадянин, готовий продати її інтереси за власний комфорт. Ми стаємо інклюзивною нацією, де критерієм приналежності є не «право крові», а спільна відповідальність, спільні жертви, та спільні перемоги.