Ти зубожуєш і збагачуєш невимовною мудрістю і силою Твоєю, Христе Боже наш. Ти зубожив Себе, щоб убогістю Твоєю ми збагатилися, тож вилий багаті милості і благодаті Твої на нас, грішних, убогих на діла Твої благі, прибігаючих до чоловіколюб’я Твого і багатих гріхами. Вчини нас бідними на всяке діло зле і радше покажи нас, прибігаючих до Тебе, багатими у сповненні всякої чесноти. І ізбав нас від страшного слова до багача немилосердного, зроби нас, натомість, учасниками упокою блаженного на лоні Авраама з бідним Лазарем. І не дай, щоб порфира духовна, дарована нам, яка є освяченням Крові Твоєї, ані таїнственний гарний одяг – просвічення, дароване нам у хрещенні і осквернений нами – були для нас на осудження, але сподоби нас перемогами над пристрастями пишатися та чистотою життя, так ніби вони є царськими і священними одежами, щоб ми сподобились непорочного царства Твого, бо чоловіколюбний і славний єси, разом із ненародженим Отцем і всесвятим, благим і животворящим Духом, нині і повсякчас і на віки віків(Заамвонна молитва у п’яту неділю Великої Чотиридесятниці).