Притча про Останній Суд (Мт 25, 31-46) Коментарі Отців Церкви на святкове ЄвангелієДопомога ближнім. Зрештою, щоб ти і з іншого боку бачив справедливість вироку, Він ще раніше хвалить тих, які належним чином виконали свою справу, і каже: Прийдіть, благословенні Отця Мого, візьміть у спадщину Царство, що було приготоване вам від створення світу. Бо Я голодував, і ви дали Мені їсти, та інше; щоб засуджені не сказали, що вони нічого не мали, Він засуджує їх, вказуючи на товаришів, так як засуджує і дів, вказуючи на інших дів (Мт 25:1-13), раба, що впивається і об'їдається - вказуючи на раба вірного, раба, що сховав свій талант, - вказуючи на раба, який представив два таланти (Мт 25:14-30); і взагалі засуджує кожного грішника, вказуючи на тих, хто виконав свої обов'язки. Але справедливість Свого вироку над засудженими Він пояснює не тільки тим, що подібні до них раби при тих же обставинах виконали свої обов'язки, а й тим, що засуджені виявилися неслухняними навіть і в тому, в чому бідність анітрохи не служила перешкодою, як, наприклад, коли потрібно їм було напоїти спраглого, прийти до того, що знаходиться у в'язниці, відвідати хворого (Іван Золотоустий «Гомілії на Євангеліє від Матея»).