лічі | лісовий бог», ліз мур🌿💚9/10занадто багато поколінь із занадто великими...

«лісовий бог», ліз мур🌿💚9/10занадто багато поколінь із занадто великими статками. ти ніколи не помічала, що діти багатіїв не такі розумні, як їхні батьки? вони не такі амбітні, не такі успішні. у житті має бути прагнення до чогось. це історія про те, як багатство псує людей. про покоління родини, яка потонула у власних амбіціях і прагненні тримати ідеальну картинку. історія про стосунки батьків і дітей, про втрати і їх прийняття, про шлях до мети і пошуки себе, про пригнічених жінок котрі змогли вибратися з пекельного кола. про 12-річну дівчинку, яка перевернула догори-дриґом ціле містечко і життя кількох людей. а ще про ліс і його владу, хоча і досі не розумію, до чого тут ця назва.в сюжеті маємо аж 5 часових ліній, і спершу може здатися, що це забагато, але повірте: все розгортається дуже поступово і завдяки цьому утворюється дуже об'ємна картинка, а кожен з персонажів відчувається цілком реальною людиною. але починається все 1975-го року, коли дві дівчинки приїздять до елітного табору посеред гір, а згодом одна з них зникає, повторивши долю свого брата, який зник посеред цих гір 14 років тому.дівчинка із заможної родини, яка поколіннями володіє цими землями і банком в олбані, вони аж занадто опікуються репутацією, тому приховують незручну правду, маніпулюють свідченнями і роблять все, аби ця «проблемна» дитина не робила ще більше проблем родині. тут дуже чітко проглядається цей поділ між багатими і бідними, одним все сходить з рук, тоді як інші через брак ресурсів не можуть довести свою невинуватість💀а ще тут неймовірний стиль написання і дуже плавний переклад, читається легко, в сюжет занурюєтесь з головою, так, що виринати не хочеться. та і рівень напруги доволі високий. як і дратування через неможливість допомогти персонажкам дати відсіч пихатим мужикам і їхньому величезному его.атмосфера темна і місцями навіть моторошна, хоча є й теплі моменти посиденьок біля вогнища. ліс тут як окремий персонаж, в якому легко загубити себе і свій шлях, але найбільше здивувало те, що це дійсно ледь не сімейна сага з детективною лінією. при чому сімей тут декілька і всі дуже різні. я щиро полюбила юдиту (єврейка, яка всю книжку намагається довести що і жінка може бути слідчою, а також вийти з-під нагляду родини), співпереживала еліс (мати двох загублених дітей, яку зарано видали заміж і яка все життя була лиш зручною дружиною для публіки, хоч і мріяла про тепле сімейне життя), захоплювалася ті-джей (яка обрала свій власний шлях наперекір оточенню і часу в якому жила). 🌿тут немає місця для кохання, але є багато пошуків правди, атмосферний ліс, пихаті багатії, упереджена поліція і щире бажання зрозуміти, що правильно, а що — ні.мені дуже сподобалась книжка, хоча не дуже сподобався кінець: занадто швидкий і позитивний, місцями нереалістичний і незавершений для деяких персонажів. та все ж, її варто читати (особливо влітку!)#лічі_відгук