Libertarian | У колективній історичній пам’яті українців ідея свободи збереглася зав...

У колективній історичній пам’яті українців ідея свободи збереглася завдяки особливому устрою Гетьманщини, Війська Запорозького Низового та Слобожанщини. Починаючи з 1654 року, після Переяславської ради, Богдан Хмельницький уклав договір про протекторат Московії над Гетьманщиною. Землі Війська Запорозького Низового також формально почали вважатися землями царя, а після воєн із Кримським ханом території на схід від Гетьманщини увійшли до складу царства і отримали назву Слобожанщина.Ці землі відрізнялися від основних губерній Московії. Гетьманщина після Переяславської ради стала протекторатом Московії, а згодом московські війська гарнізонами розмістилися в Києві та Чернігові. Проте автономія збереглася: існували власні інститути влади, законодавство, «кабінет міністрів» у вигляді Генеральної старшини та внутрішнє юридичне право. Великі міста, наприклад Чернігів, Київ, Переяслав, успадкували від Литви та Речі Посполитої Магдебурзьке право на самоврядування. Це означало, що міщани обирали своїх бурмістрів і мерів, а гетьман не міг втручатися в цей процес, на відміну від основних провінцій Московії. Міщани платили окремі податки.В адміністративно-територіальному устрої Гетьманщини автономія була поділена на полки та сотні, де полковники були одночасно адміністративними та військовими управлінцями, що створювало певну форму децентралізації. У Гетьманщині не існувало кріпацтва до часів Катерини II, селяни до 1700-х років могли змінювати власника і переселятися. Були посполиті, які жили на державних землях і сплачували податки гетьманському уряду. Існували також вільні селяни-наймити, у яких не було власної землі, і вони працювали сезонно або на наймі, зберігаючи свободу пересування, що створювало зачатки ринкових відносин між найманим робітником і роботодавцем.На землях Війська Запорозького Низового свободи були ще більшими. Крім самих козаків, там жили селяни-поселенці в селах, хуторах та зимівниках. Вони не були власністю козаків, а мали суспільний договір із ними. Козаки, які їх захищали і ходили в походи, не платили податків, а селяни сплачували податки не поміщикам, а безпосередньо в казну Січі. Приватної землі не існувало усі території належали Війську Запорозькому. У самій Січі існувала козацька республіка: козаки на радах обирали кошового отамана, а на місцях сотників і місцевих атаманів.Слобожанщина отримала назву від слова «слобода» поселення, жителі якого тимчасово звільнялися від державних податей та воїнських чи феодальних повинностей. Такі поселення створювалися на прикордонних землях для швидкого заселення та захисту від татарських і османських набігів. Землі були розподілені на слобідські полки, місцеві козаки обирали полковників, які підпорядковувалися безпосередньо московським воєводам. Для царів Московії було вигідно дозволяти українцям оселятися на цих землях для прискорення колонізації. Всі місцеві жителі отримували звільнення від податей на 10–30 років.Багато селян із Гетьманщини, роздираної періодом Руїни, і навіть з Московії бачили в слобідських полках землі вільності та свободи. Пам’ять про ці більш вільні автономії збереглася в колективній історичній пам’яті українців і позитивно впливає на світогляд донині. 📹[Наш Youtube-канал]📹[Наш Tiktok-канал] 🗽[Приєднуйся до вільних людей!]