Який державний устрій найкращий?Це запитання — пастка. Воно нав’язує думку, ніби примусова влада над людьми — це щось природне. Мовляв, треба лише обрати її “оптимальну форму”. Монархія, демократія, республіка, технократія — це не різні системи, а різні конфесії однієї релігії: етатизму.Етатизм — це віра в те, що група людей, названа “державою”, має право керувати вами: наказувати, забороняти, забирати ресурси, обмежувати пересування, визначати, що вам “можна”, а що “не можна”. У кожній формі правління змінюються лише декорації: обличчя жреців, назви обрядів, форма податей. Але суть залишається: примус.Вільна людина не потребує господаря.Вона сама визначає, з ким взаємодіяти, як укладати угоди, що виробляти й чим володіти — без зовнішнього диктату. Її життя — не об’єкт управління, а вияв свободи.Тож питання має звучати інакше:Чи потрібен узагалі якийсь державний устрій вільній людині?І відповідь очевидна: ні, якщо ви визнаєте самовласність, добровільний обмін і неприйнятність агресії.Хочете справедливого устрою?Не обирайте “найкращого пастуха”. Просто відмовтесь від самої ідеї, що вам потрібен хтось, хто має над вами владу.