Брати та посестри, сьогодні ми стоїмо під прапором пам’яті й обов’язку. День УПА — це не лише спогад, це наш моральний компас у часи бурі. Ми вшановуємо тих, хто віддав життя за захист України, і беремо з їхнього прикладу рішучість і незламність. Україна — колискова цивілізації: мова, спадщина, культура і гідність — це те, за що варто боротися щодня. Ми нащадки наших прадідів бійців УПА — і ця спадщина вимагає від нас не слів, а вчинків. Кожен наш крок — це продовження їхньої боротьби. Колись мав честь розмови з сотенним УПА, славетним воїном Мирославом Симчичем (псевдо Кривоноса). Його слова лунають і сьогодні: «поки є хоч один боєць УПА — УПА непереможна». Нехай це буде наш девіз: поки є воля — сила зростає, поки є дія — є надія. Добровольці і волонтери — це сіль Нації. Вони підживлюють наш спротив кожним пакунком, кожною годиною, кожним серцем. Підтримаймо їх — матеріально, морально, дією. Бо коли підсолена земля стоїть міцно, народ непереможний. Тільки українці мають сталеві нерви, гранітну волю і гарячі серця. Ми — мужні та нездоланні. І це не пафос — це факт, який доводимо щодня своїми діями, своєю самопожертвою і своєю єдністю. Не давайте місця страху. Не давайте місця розбрату. Ніякої слабини — тільки робота, тільки дисципліна, тільки допомога тим, хто в потребі. Кожен з нас — частина перемоги: хтось у строю, хтось на передовій підтримці, хтось із інструментом у руках, хтось — з теплом у серці. Сьогодні ми віддаємо шану і беремо на себе зобов’язання-стояти до Перемоги! Нехай пам’ять про Героїв дає нам силу, а честь і гідність ведуть наші дії. Слава Героям. Слава УПА. Слава Україні! Ком.взводу БпЛА. А. Білоног