«Я хочу результат. Бажано — уже. А ще краще — учора»

Це той запит, який не завжди звучить словами, але майже завжди відчувається у взаємодії. Клієнт приходить — дорослий, свідомий, розумний — але десь усередині в ньому живе наївне очікування: зараз буде магія. Я скажу, а ти — як чарівник — зробиш: “пшшш” ✨ і все вирішиться. І це не про лінь. І не про дурість. Це — про дитячу частину всередині нас. Бо колись давно ми чітко засвоїли: якщо я хочу — треба просто сказати мамі або татові. І через день, тиждень, місяць — бажане з’явиться. Так почалась перша взаємодія з бажаннями. Через іншого дорослого, який знає як і може дати. І от ми виросли — а сценарій залишився. Замість тата/мами — тепер коучі, психотерапевти, розстановники, астрологи, тарологи, бізнес-наставники, кого тільки душа не обирає 🤷🏻‍♀️

І ми несвідомо переносимо на них ту ж функцію: дати, виконати, реалізувати бажане. Бажано — швидко. Але в реальному світі так не працює.

🔸 Спеціаліст — не мама.

🔸 Спеціаліст — не чарівник.

🔸 Спеціаліст — це людина, яка йде поруч. А відповідальність за шлях — на вас. Так, є підтримка. Так, є підказки. Є нові перспективи, усвідомлення, іноді дуже сильні зрушення. Але магічна пігулка — це завжди про інфантильну позицію. Про спробу перекласти дорослі бажання на дитячий сценарій «хочу і нехай хтось зробить».

🤗 Якщо чесно — я це дуже розумію. Бо всі ми буваємо в тій дитячій частині. Я починала вести свій блог саме з такими очікуваннями - щас напишу пару дописів і буду бабло косить, щас оце навчання вирішить всі мої проблеми, оце прям реально крутий інструмент з ним точно все піде як по маслу. Ага, щас… Але важливо це помічати. І повертатись у дорослість. Бо тільки там є сила щось справді змінити. Ніхто за мене не пройде мій шлях і не телепортує мене в іншу реальність. Це можу зробити тільки я. Своїм шляхом, своїми діями, своїми рішеннями