Кейс із практики: коли клієнти почали «зливатися»(І за цим стоїть не просто маркетинг)До мене звернулась клієнтка, сама вона коуч. Її запит звучав так:«Клієнти наче почали розвертатись і йти. Не розумію, чому. Мене це злить. Я злюсь і на себе, і на них. Я хотіла би більше клієнтів, більше взаємодії, але нічого не вдається».Ми пішли в розстановку.І там проявилось ⬇️У своїх клієнтів психіка експертки помістила частину самої себе, яку вона хоче забути та викинути зі свого життя.Частину, яка їй дуже не подобається, бо вона «не така», спроможна висвітлити те, що викликає сором та виносить на світло власну «неідеальність».Це не просто неприйняття. Це було майже фізичне відторгнення.І звичайно якщо всередині є частина, яку ти боїшся бачити, вона може переноситись на клієнтів — тоді працювати з цими людьми просто… не хочеться.Бо кожна зустріч із клієнтом — це зустріч із собою, тою яка «фу противна».А з цією собою зустрічатись боляче.Саме тому з’являється злість.Саме тому — нема бажання бути в контакті.І саме тому — клієнти розвертались та йшли. Кому ж подобається що його відторгають? Це не на рівні слів чи дій, це на рівні енергії, відчуттів, того невидимого, яке ми відчуваємо пʼятою точкою, хоча іззовні ідеальна картинка.І що важливо: справа була не в контенті, не в прогріві і не в продажах.А в контакті з собою.Бо саме він зчитується найперше. З контента доречі теж, бо ми власну енергію туди закладаємо, а в цій енергії сидить описане вище.Після роботи ми повернули силу цій частині. І в клієнтки з’явилась готовність до нових клієнтів — без відрази, без напруги, без «фу, яка ж ти кончєна».Хочете дослідити, що може заважати вашим продажам і клієнтам залишатись з вами?Пиши мені в особисті, посилання в закріпленому дописі вище