СТРАХ ПРОЯВЛЯТИСЯ В СОЦМЕРЕЖАХ – ЦЕ НЕ ПРО ЛЮДЕЙ, А ПРО СЕБЕЧому так страшно викладати себе в соцмережах? 🤳Не тому, що вас осудять, засміють чи не зрозуміють.А тому, що доведеться зустрітися із собою справжньою.❌ Не тією, що завжди мила й зручно упакована для інших.❌ Не тією, яка говорить «правильні речі», щоб усім сподобатися.❌ Не тією, що завжди «в ресурсі» і «на позитиві».А тією, в якій живе страх, сором, злість, провина, безпомічність.Згадайте свою реакцію на власні фото, відео, голос. Чи подобаються вони вам? Чи подобаєтесь ви собі на фото? А власні рухи на відео? А звук вашого голосу на відео чи в голосовому повідомленні? Чи не виникає бажання одразу вимкнути, закрити, видалити?Страх проявлятися – це не про інших. Це про те, що ми самі не готові стикнутися з собою такою, якою є.З тією, що буває розгубленою, злою, безпомічною, винуватою, засоромленою. З тією, що не завжди хоче бути «хорошою дівчинкою».Колись давно ми відмовились від тієї своєї частини, витіснили її, намагались забути, кинути там, в тих умовах та подіях. Але це наша частинка. Без неї ми не цілісні.І знаєте, проявлятися не страшно. Страшно все життя прикидатися цілісним, коли відмовляєшся від своїх частинок. Так ніколи не буде відчуття внутрішньої наповненості.Не вдастся наповнити дуршлаг.Справжнє проявлення йде з повноти. В мене є що дати світу - це коли в самого вже достатньо, що аж переливається через край ❤️