Ієронім Босх, «Корабель дурнів» (фрагмент)Образ корабля є вкрай важливим для Ренесансної культури – на фоні географічних відкриттів, розвитку торгівлі та розбудови міст корабель стає символом держави, що прокладає свій шлях крізь шторми історії. Мореплавство знаходиться на передньому краю тогочасної науки та інженерії – воно стає втіленням героїчного, зухвалого людського поступу. Людина більше не раб божий, а дослідник та першовідкривач. Але разом із романтизованим образом корабля розвивалась інша версія, поставлена догори дриґом. Всепроникний народний карнавально-гротескний світогляд вивертає шляхетний образ корабля навиворіт – тепер це корабель дурнів та блазнів. Немалий вплив на формування такого образу справила поширена середньовічна практика висилки божевільних за межі поселень. Турбуватися про них мали матроси, що відправлялися у плавання – це давало гарантію, що містяни не зустрінуть небажаних елементів знову. Втім, не варто сприймати й самих дурнів по-сучасному, у термінах медичних або ж моральних. Дурні та блазні – це криве дзеркало, поставлене перед самою дійсністю, руйнівники ієрархій та правил, провідники «світу навпаки». Написавши «Корабель дурнів», Себастіан Брант відкрив шлях для цілої безглуздої флотилії, що покотилася країнами Європи і дав життя цілому напрямку в німецькій літературі XVI ст. — «літератури про дурнів». Обговорюватимемо цю книжку на клубі наступної п'ятниці.🗓 12 вересня (п'ятниця)  🕕 18:00  📍 Бібліотека КПІ (зала 1.4)🔮 Актуальна програма: «Нечитана класика»🌿 Питання та обговорення: @leport_chat