Lelyk Anna | Сьогодні день матеріДля мене це можливість ще раз передивитися і усвід...

Сьогодні день матеріДля мене це можливість ще раз передивитися і усвідомити що ж це таке - бути мамою. Ділюся з вами Якщо любите цю фразу «дякую, дитинко, що обрав (обрала) нас» то любіть і її відповідь «я не просив/просила мене народжувати». Обидві фрази гидка маніпуляція.Перша - кидає мʼяч відповідальності дитині «дякую що обрав нас» (ну камон, хто має таку опцію обирати? І ви реально думаєте що вас обрали?)Друга - мʼяч у відповідь (бо ніхто не може попросити чи відмовитися від свого народження, хоч там як). 1:1Отже, друзі. Як сказав геній - ми вкинуті у світ. Ніхто не обирає де і коли народитися. І ті, хто народили - навіть, якщо ви з точністю до хвилини знаєте момент зачаття - ви не так вже багато контролюєте. Ваша дитина то не ваш проєкт, хоч що не робить. Ми всі один одному випадковість (додайте слово «екзистенційна» випадковість і все стає ніби не так погано). І зробимо ми це даром чи прокляттям - то вже справа кожного. Кажу Маші- от тебе зараз хтось вчить бути мамою? - Ні- Так от ніхто нікого не вчить. Неможливо. І мама народжується разом із дитинкою при пологах. Одні пологи - дві нових людини. І вік жінки як мами той самий, що у дитини. Вона не знає, що робити, але вчиться бути мамою так само як малюк вчиться тримати голову та ходити. Тому треба забити на те, що таке бути «хорошою» мамою і вчитися разом із дитиною бути щасливою. Ясно?- Ясно. - З тебе пʼять сот гривень. - 👀- Жартую. Я шкодую тільки про те, що коли народилися діти, я погано вміла бути щасливою. Але дуже прагнула, вчилася. Вчуся. З перемінним успіхом. Але ж…Щастя нам усім, і нехай ніхто не піде без нього.