БАТЬКО НАЧЕ Є, АЛЕ ЖІНКА - СОЛО МАТІР

Чоловік в сімʼї є, але жінка сама тягне на собі дитину, виховання, істерики, турботу і таке інше.

На початку стосунків він ще може бути включений в дрібні аспекти навколо дитини, але поступово це майже зникає.

Історія розповсюджена, тому давайте проаналізуємо причини такого дизбалансу в сімейних процесах.

1. Відсутність командної роботи навколо дитини. То, що розподіл обовʼязків 90 на 10 - це НЕ «так сталося», а «чоловік себе від початку так позиціонував».

3 роки (в даному кейсі) - це вік, коли батько може повноцінно приймати участь. ГВ нема. «Не може витримати плач дитини» - це ні про що. Треба вміти не просто витримувати, але і заспокоювати, надавати відчуття безпеки та спокою дитині.

Більше того - обидва уникають визнання того, що це проблема. Чоловік зменшує свою долученість до дитини, жінка мовчки збільшує свою, ігноруючи свій спротив.

Це може бути через заблоковану агресію, страх конфліктів, відсутність здатності говорити про складні теми в парі.

2. Можлива сепараційна тривога. Якщо у вас та дитини на несвідомому рівні є страх сепарації (відділення дитини), це може впливати на то, що будь-яка спроба відокремитися буде цю тривогу піднімати.

Причини сепараційної тривоги можуть бути різні: від страху втратити з дитиною симбіотичний звʼязок до втечі від проблем з чоловіком в злиття з дитиною.

3. Нейробіологічні причини підвищеної тривожності дитини + криза 3х. Якщо є один чи обидва цих фактора впливу, дитина може не справлятися з інтенсивністю власних переживань та напруження.

Через це будь-який мінімальний стрес може формувати істерику, з якою не справляється нервова система через потужність афекту та можливі проблеми в саморегуляції психіки (памʼятаємо, що психіка ще формується).

Це мета дослідження - психолог, нейропсихолог, за потребою - невролог та дитячий психіатр.

Психолог може побачити підсвідомі процеси, які впливають на динаміку во взаємодії з дитиною, проаналізувати наявність внутрішніх конфліктів, тривожність, фіксації на кшталт «смоктання пальця».

Нейропсихолог та психіатр можуть проаналізувати можливі фізіологічні фактори впливу, які можуть впливати на часті істерики, тривожність, агресію, проблеми в регуляції психіки.

4. Чоловік міг не стати сімейною людиною в повному сенсі того слова. Треба аналізувати причини того, чому він цього уникає.

Можливо він повторює рольову модель свого батька. Або підсвідомо сам хоче бути тим, за ким піклуються, а дитина створює конкуренцію.

Також він може не хотіти вчитися витримувати емоції дитини, а тому обирає найлегший шлях - втечу.

Через це може піти викривлення в сфері виховання та інших сферах сімейної системи.

Поки можливо ще можна все залагодити роботою з сімейною системою, щоб проаналізувати та надати інструменти для командної роботи навколо дитини, залучити більше батька в виховання та інші аспекти батьківства та сімʼї.

Якщо тягнути далі, тріщина буде зростати. Рекомендація у такому випадку - почати з консультації з сімейним психологом. Він вже далі зможе побачити, які проблеми можуть впливати на формування проблеми в стосунках.

Якщо бачите таке викривлення та проблему в вашій сімʼї, записуйтесь на консультацію, будемо з цим працювати🙏

https://www.facebook.com/share/p/18z7GB2hP7/?mibextid=wwXIfr

#материнство
#батьківство
#психологонлайн
#сімейнапсихологія
#дитячапсихологія
#лятелепате