Розбираю хату, бій не на життя - насмерть. Фінальний босс - коробки з воєнкой, яку я два роки слала додому Новою Поштою.Складаю баул на план Б (якщо почнеться третя серія і прийдеться вернутись), на план В (якщо затягнеться до зими), шкодую що стільки згоріло в машині - могла би вдіти ціле відділення!Старша: а кіко бронік важить? Я: ти підніми. Бач, плити - то поліетилен, по боках - протиуламкове, я в ньому від жопи до ключиць упакована, вдіваю за секунди (показую швидкоз'єм)Старша: а кіко турнікетів?Я: два, осьо - коло аптечки і з іншого боку. Старша: а книжка каже - 4!Я: книжка каже одне, а досвід інше. 4 ти собі не накладеш. Третій - в кишеньці на штанях, мало лі шо. Бронька мала, на пузі має бути вільно щоб повзти, а ще ти маєш влазити в любу машину, все під руками розпихано..Старша: а карабін нашо?Я: там завше висіли (активні) навушники, шолом ти ще поки вдінеш - а якщо наші стріляють поряд, то дуже гучно, фактично кожен постріл - мікроконтузія. Тому накинув бронік, навушники під рукою, вдів-зняв - і вуха цілі..Не тому я планувала їх вчити, але вже як є. "Кожен має вміть літать на Мавіку і водить механіку!" (с)#рожеве_убд