Прокурор, обґрунтовуючи звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Управління освіти міської ради, зазначив, що внаслідок неправомірного підвищення цін на електричну енергію на підставі оспорюваних додаткових угод до договору публічної закупівлі з порушенням вимог Закону № 922-VIII територіальна громада, інтереси якої представляє орган освіти, була позбавлена можливості отримати електричну енергію у необхідній кількості, водночас сплачуючи значні кошти з місцевого бюджету за набагато менші обсяги придбаного товару.        Підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка Управління освіти щодо захисту інтересів держави, яке є розпорядником бюджетних коштів, за рахунок яких здійснювалася закупівля електричної енергії за договором.        З огляду викладене ВПВС в постанові https://reyestr.court.gov.ua/Review/132556416  від 21.11.2025 у справі  № 920/19/24 відхилила як безпідставні доводи щодо неналежного субєктного складу відповідачів та помилкового визначення прокурором у цій справі Управління освіти міської ради як позивача.       Для захисту інтересів держави нераціонально та неефективно витрачені бюджетні кошти слід повертати (стягувати) саме на користь держави в особі уповноваженого органу як головного розпорядника бюджетних коштів, тобто на користь державного бюджету (див. постанову обєднаної палати КГС у складі ВС у постанові від 15.03.2024 у справі № 904/192/22)