⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️Я намагалася читати дві попередні книги Олени Кузьміної, але мені не вдавалося пробратися далі перших кількох сторінок. Відповідно я завжди кидала їх, але чекала коли Олена напише щось, що мені сподобається. Так от! Очікування окупилося! 😳«Батьковбивця» у нас пригодницько-політичне фентезі (поки більше пригодницьке).Емріс — ботан, якого всі звинувачують у смерті короля, але він ні заперечує, ні підтверджує це.Маріт — наївна принцеса, яка вірить, що її країна порядна і вихована, але щось котиться не так і не всі такі порядні і виховані.😶СюжетПригоди на пригодах на пригодах. Це цікаво. Мені подобається як герої починають потихеньку змінювати свої погляди про свою країну, про Тінерію та можна сказати про тінерійців. Усі мають свої недоліки, деколи дуже смішні. Оскільки це трилогія вже розкидали натяки на наступних героїв. Особисто я чекаю на султана, а якби ще султан з Емрісом зійшовся... вимбачте 🍿Ну мені просто не подобається Джул. У чому справа.Емріс смішнявик. Він ботан, який вічно десь налажає і пробує це виправити. А на ділі мені здається доволі неприкаяним. Він шукає своє місце, пробує попрощатися зі сестрою і... ну йому не щастить 🥺По-перше, Джул МУТНИЙ. По-друге, він зробив певні гадості. Майже гарантую, що в нього буде якась феєрична арка персонажа, але гадості з першої частини незабутні. Маріт і Емріс мають схожу арку персонажа станом на зараз. Але Маріт втрачає більше, ніж Емріс. Так, Емрісу теж не дуже легко, але ну... хоча б його не пробує вбити єдина подруга. Маріт загалом занадто має низьку самооцінку. Вона вважає себе некрасивою, вона вічно слухає інших і не робить своїх виборів. Тому як змінюється Маріт і її любов до Джула мені зрозуміла. Якщо на дівчину вперше в житті звертає увагу хлоп, навіть якщо він волоцюга, мутний і взагалі може буде пробувати її вбити, то чому би й ні? Після пригод протягом книжки це вже не найгірше, що з нею станеться.Однак у мене є забагато запитань щодо останніх сторінок, де був Емріс. Я не те, щоб нічого не зрозуміла, скоріше просто це викликало питання.На початку мені здавалося, що тут просто пригодницьке фентезі і трошки політики, але так виглядає, що проблеми будуть набирати великих масштабів і мою бусічку будуть сильно ображати. Вудочки на це я побачила і не певна, що це було все.🤨Романтична лініяМушу визнати, що не зрозуміла чому Емріс закохався в Джула. Для початку я не вірю в закоханість за кілька днів пригод. Якщо Маріт хотіла закохатися і читала про це багато, а коли опинилася у відносній безпеці, таки закохалася в Джула, це ще можна пояснити. А от Емріс? Він не скидається мені на романтика. Емріс — ботан, його заспокоюють книжки. І я... не знаю. Я не повірила у його закоханість тому не те, щоб дуже сильно вболіваю за них як за пару. Особливо після поведінки Джула 😑Загалом книжка мені сподобалася, але на останніх сторінках щось відбувається і я не до кінця розумію чому. Думаю, відповіді будуть в наступних томах. Моментами вона смішна, моментами жорстока, лячна і потім знову смішна. Я вірю кожному персонажу (крім Джула, він все ще козел).Найбільше мені імпонувало, що коли я думала «от зараз їм поталанить і все вийде» персонажі насправді залазили в ще більшу сраку. Це змушувало мене посміхнутися, бо я вже звикла приблизно розуміти як будуть розв'язувати проблему😌Побудована атмосфера, персонажі і світ мене цілком влаштували. Емріс не виглядає як звичний головний герой зараз. Цим він мене дуже підкупив. А ще тому що шульга в окулярах, який любить книжки. Ну падка я на таких героїв 🖐Але я чекаю більше на двох персонажів, які очевидно з'являться в наступних частинах — султана і далекого кузена Емріса і Маріт.Фінал обірваний у Маріт, у Емріса більше схоже на кліфхенгер, а я таке не сильно люблю, але знову ж таки це дрібні деталі. Тепер буду підсовувати її всім, бо книжка дійсно хороша. По тексту це прослідковується. Я завжди знала, що Олена Кузьміна зможе з кожною наступною книжкою писати крутіше 🥺Тепер тільки би дочекатися до другої частини...Враження поки свіжі, але може я ще щось додумаю, то додам вже окремо 😏#відгук