Культура і критика всього | Перед нечуваною трагедією, звістка про яку зрезонувала з багаторічним ...

Перед нечуваною трагедією, звістка про яку зрезонувала з багаторічним залякуванням населення загрозою ядерної війни, люди опинилися без інформації та дієвої підтримки. Рятуючись від загрози в міру власних можливостей і розуміння, українці різних національностей отримали щеплення вимушеної суб’єктності. Почала ширитися хвиля зневаги до влади та устрою, що продемонстрували управлінське й моральне банкрутство. Як культурні, так і політичні реалії отримали поштовх до прискорення змін. Громадянське суспільство та запит на індивідуальну гідність — наріжні фактори стійкості України сьогодні — пробудив тоді шок Чорнобиля.Страх радіації — невидимого ворога, що підступно загрожував смертю будь-кому, — з одного боку створив потужний апокаліптичний тренд в українській культурі та сприяв масовому антинауковому нігілізму. З іншого — викликав відповідь загостренням бажання жити, втілювати найсміливіші творчі ідеї, незважаючи на приписи й авторитети. Подібний, але розкутіший і відчайдушніший сплеск молодого мистецтва Україна проживає сьогодні всупереч російському терору.Серед митців, трансформованих чорнобильською загравою, особливе місце займає Дмитро Нагурний. Його персональна метаморфоза вплинула на розвиток сучасного українського мистецтва. В ньому Дмитро Нагурний перевідкриває людину — її гідність у звичайності. І водночас вирішує непрості питання художньої форми. Як — із викликом — «зобразити радіацію».Радіаційне опромінення вплинуло на здоров’я Дмитра. 1987 року він опинився в лікарні, де довго не могли визначитися з діагнозом. На лікарняному ліжку художник розробляє ідею виставки «Погляд». Вона відкрилася в липні 1987-го у 7-му корпусі Київського політехнічного інституту. Зоя Чегусова пише: “Тоді, в момент великих надій та соціальних ілюзій, перша виставка “Погляд” виявилася дійсною сенсацією для міста. Все вражало в ній новизною та нестереотипністю: назва (до речі, вигадана ще до появи однойменної популярної телепередачі), багатоголосся авторських манер, сміливість формальних прийомів, яскрава, надзвичайно мажорна експозиція. Вона стала однією з перших київських виставок “мистецького плюралізму”, де остаточно були розірвані пути заборон і табу, накладені колись на мистецтво України”. https://www.rfi.fr/uk/українці-за-кордоном/20260428-як-зобразити-радіацію-мистецький-вибух-після-чорнобиля?utm_slink=rfi.my%2FCeUi