Чому твоя «робоча» модель ламається об життяВи ж багато разів бачили таку ситуацію.На рівні ідеї - все правильно.У голові - все сходиться.На папері - теж.А в реальності не сходиться взагалі ніяк.Наведу приклад.Нещодавно з одним із моїх клієнтів ми обговорювали ситуацію, де краще відкривати виробництво в Україні.І, здавалося б, здорова гіпотеза:виробництво потрібно відкривати у безпечному місті, подалі від обстрілів. Наприклад, десь у Луцьку або на Закарпатті.Але ця гіпотеза виявилась ущербною й убогою.Тому що у мого клієнта виробництво в Харкові виживає під час відключень електроенергії краще, ніж виробництво, яке знаходиться на Західній Україні.Хоча, здавалося б, мало бути навпаки.Інша гіпотеза.Що гірше:коли ракета прилетіла у виробництво чи коли вона прилетіла у склад?І тут теж усе потрібно співставляти з конкретною ситуацією.Тому що для одних ніш краще,коли у вас цілим залишається виробництво, і ви зможете швидко відновити склад.А в інших нішах виробництво відновлюється дуже швидкоабо його взагалі можна віддати на аутсорс.Аот відновлення складу готової продукції обійдеться значно дорожче.Наприклад, для металургійної промисловості, для виробництва важкої спецтехніки, де використовується дороге обладнання, складні станки та машини - тут, очевидно, краще, щоб вижило саме виробництво.І тут важливий момент.Проблема не в тому, що ваша гіпотеза погана.Проблема в тому, що ви дивитесь на реальність і не бачите відхилень.Ви порівнюєте реальністьз ідеальною картиною, яку ніхто не описав.І ви навіть не розумієте,від чого саме вам потрібновимірювати ці відхилення.Більшість людей не вміють бачити мінуси в реальності.Не тому, що вони тупі.А тому, що вони взагаліне мають уявлення про норму.А якщо ви не розумієте,як виглядає нормальна керована ситуація, то будь-яка реальність для вас виглядає якоюсь аномальною.І поки ви не розумієте,як взагалі має виглядати нормальна система, ви не зможете і побачити, де саме вона у вас зламалась.Підписатись на Система керованого бізнесу Михайла Гарбузова