👀 Сьогодні 2 тижні, як я практикую швидкочитання з книгою «Прорив у швидкості читання»Тому нехай це буде маленька річниця і подарунок до неї — інформація про три помилки, які вбивають швидкість читання (дві з них точно набуті ще зі школи). 🪐 Отож, перша помилка: читання по одному слову. Нас усіх вчили читати по одному слову за один раз, і така техніка дає швидкість 240 слів за хвилину. Усе тому, що нашим очам потрібна 1/4 секунди, щоб зафіксувати обʼєкт. Орієнтовно 1/4 секунди на одне слово. Нескладні обчислення дають нам чотири слова за секунду, або 240 слів за хвилину.🪐 Друга помилка: перечитування. Середньостатистичний читач часто перечитує, повертається і ще раз зосереджується на словах: 10-11 разів на кожні 100 слів. А це означає, що середня швидкість становитиме 215 слів за хвилину.При цьому, є два види перечитування: свідоме й несвідоме. Іноді ми думаємо, що зрозуміли щось недостатньо добре, тому вирішуємо повернутись і перечитати. Це свідоме перечитування, і в цьому нема нічого поганого. Такий спосіб поглибити розуміння хоч і не найефективніший, але теж заслуговує на існування.А ось несвідоме перечитування — наслідок поганих звичок, яких ми набули, коли вчилися читати. За такого перечитування очі несвідомо повертаються назад, щоб іще раз глянути на слово.Викорінення цієї звички — перший крок до швидкочитання. І це було моє перше здивування, коли я з 198 слів за хвилину майже одразу перейшла на 320 СЗХ. 🪐 І третя помилка повільного читання: субвокалізація того, що ми читаємо. По суті, це схильність проговорювати слова під час читання подумки. Ми не говоримо їх уголос, а відтворюємо в голові їхне звучання. Все через те, що нас учили читати вголос, то майже всі субвокалізують слова. Коли вчитель бачив, що ми розуміємо символи, бо можемо їх вимовляти, він просив нас читати мовчки; саме тоді почалася субвокалізація.Талант тих, хто від природи читає дуже швидко, не надто складно збагнути. Більшість людей розуміють слова, які читають, коли бачать їх, а також коли подумки проговорюють. Природні швидкочитці якимось чином розвинули здатність просто дивитись і розуміти, тож можуть рухатися швидко далі, щойно побачать слово. Ми всі так робимо з фотографіями й ілюстраціями. Але решта людей під час читання переходять до наступного слова, лише коли проговорять попереднє подумки. Наразі викорінення цієї звички мені дається найважче. Я розумію, що можу читати швидше, але все одно втрачаю швидкість якраз на промовлянні слів в голові. 💬 А ви помічали ці звички в читанні за собою? Бо я до прочитання книги навіть не задумувалась над цим і думала, що проблем в мене немає!)