Fuente
KSE Agrocenter | Як Україна непомітно стала №4 у світі за виробництвом волоського горіх...
495 Vistas/Alcance
2025-09-25 10:02
Mensaje №261
🌰 Як Україна непомітно стала №4 у світі за виробництвом волоського горіха?
Команда Агроцентру KSE Institute дослідила парадокси галузі, що одночасно може вивести країну до лідерів серед експортерів. При цьому переважна більшість продукції вирощується у дворах приватних домогосподарств. Що радикально відрізняє українську виробничу модель від світової практики. Недостатньо високі стандарти виробництва і зберігання, як наслідок, створюють проблеми з якістю продукту. Допомога держави і донорів у вигляді консультацій, саджанців і грантів на модернізацію можуть суттєво розширити галузь і збільшити обсяги продажів та виручки експортерів.
🔎 Що варто знати:
Волоський горіх — одна з найбільш перспективних експортних культур України. Він може стати флагманським продуктом аграрної інтеграції України в ЄС. Навіть попри війну, фрагментоване виробництво і політичні виклики наші виробники здатні скласти конкуренцію провідним європейським. Для цього потрібно забезпечити підприємців саджанцями і консультаціями. Водночас, треба привести галузь у відповідність до вимог ЄС 🇪🇺
У 2024–2025 роках Україна посіла 4-те місце в світі з виробництва волоського горіха (~101 тис. тонн), поступившись лише Китаю, США та Чилі. У 2023-му експорт українських волоських горіхів оцінювався у $77 млн. При тому, що тільки зараз галузь поступово комерціалізується. Досі вона була досить неформальною — понад 95% горіхів вирощується в приватних домогосподарствах. Це унікальна модель виробництва, абсолютно протилежна до, наприклад, американської — з використанням великих промислових садів в США 🇺🇸
Підтримка держави і донорів може суттєво розширити галузь. Так, грантова програма «єРобота», що покриває до 70% витрат на закладку садів, вже спрямувала мільярди гривень у горіхові культури. Як наслідок, вони увійшли в ТОП підтримуваних садівничих секторів. Оптимістичний прогноз на розширення дає попередній досвід — коли між 2018 та 2023 роками за держсубсидії було закладено майже 6 000 гектарів нових садів 🌳
Додаткову перевагу для експорту горіхів створює їх екологічність. Культура має низький вуглецевий слід при вирощуванні — 0,76 кг CO₂/кг проти 3,56 кг CO₂/кг, якщо порівнювати з мигдалем. Тобто волоський горіх можна позиціонувати, як кліматично дружній суперфуд 🌍
Експортна вартість горіхів збільшується приблизно в 4 рази за рахунок переробки ⏲️ Очищені горіхи продаються майже вчетверо дорожче за неочищені. У 2023-му році 72% українського експорту волоських горіхів склали саме очищені. Основні ринки збуту — ЄС (58% виручки), Туреччина, Франція та Румунія 🇪🇺🇹🇷🇫🇷🇷🇴
❗️Аби прискорити розвиток сектору і збільшити обсяги прибутку експортерів треба вирішити насамперед 2 проблеми:
— дефіцит якісних саджанців;
— низькі стандарти виробництва і зберігання, що впливають на якість продукту.
Варто зазначити, що імпорт саджанців не вирішує першу проблему. Саджанці, які імпортують з Франції та Молдови, здебільшого погано приживаються на українських ґрунтах. Друге питання — пліснява і токсини, що утворюються внаслідок нерівномірного сушіння або неправильного зберігання — ключовий барʼєр для підвищення ефективності галузі та глибшої інтеграції в ЄС.
📄
Читати повну версію дослідження «Горіхова промисловість України. Частина 1: На межі глобального зростання»
Команда Агроцентру KSE Institute дослідила парадокси галузі, що одночасно може вивести країну до лідерів серед експортерів. При цьому переважна більшість продукції вирощується у дворах приватних домогосподарств. Що радикально відрізняє українську виробничу модель від світової практики. Недостатньо високі стандарти виробництва і зберігання, як наслідок, створюють проблеми з якістю продукту. Допомога держави і донорів у вигляді консультацій, саджанців і грантів на модернізацію можуть суттєво розширити галузь і збільшити обсяги продажів та виручки експортерів.
🔎 Що варто знати:
Волоський горіх — одна з найбільш перспективних експортних культур України. Він може стати флагманським продуктом аграрної інтеграції України в ЄС. Навіть попри війну, фрагментоване виробництво і політичні виклики наші виробники здатні скласти конкуренцію провідним європейським. Для цього потрібно забезпечити підприємців саджанцями і консультаціями. Водночас, треба привести галузь у відповідність до вимог ЄС 🇪🇺
У 2024–2025 роках Україна посіла 4-те місце в світі з виробництва волоського горіха (~101 тис. тонн), поступившись лише Китаю, США та Чилі. У 2023-му експорт українських волоських горіхів оцінювався у $77 млн. При тому, що тільки зараз галузь поступово комерціалізується. Досі вона була досить неформальною — понад 95% горіхів вирощується в приватних домогосподарствах. Це унікальна модель виробництва, абсолютно протилежна до, наприклад, американської — з використанням великих промислових садів в США 🇺🇸
Підтримка держави і донорів може суттєво розширити галузь. Так, грантова програма «єРобота», що покриває до 70% витрат на закладку садів, вже спрямувала мільярди гривень у горіхові культури. Як наслідок, вони увійшли в ТОП підтримуваних садівничих секторів. Оптимістичний прогноз на розширення дає попередній досвід — коли між 2018 та 2023 роками за держсубсидії було закладено майже 6 000 гектарів нових садів 🌳
Додаткову перевагу для експорту горіхів створює їх екологічність. Культура має низький вуглецевий слід при вирощуванні — 0,76 кг CO₂/кг проти 3,56 кг CO₂/кг, якщо порівнювати з мигдалем. Тобто волоський горіх можна позиціонувати, як кліматично дружній суперфуд 🌍
Експортна вартість горіхів збільшується приблизно в 4 рази за рахунок переробки ⏲️ Очищені горіхи продаються майже вчетверо дорожче за неочищені. У 2023-му році 72% українського експорту волоських горіхів склали саме очищені. Основні ринки збуту — ЄС (58% виручки), Туреччина, Франція та Румунія 🇪🇺🇹🇷🇫🇷🇷🇴
❗️Аби прискорити розвиток сектору і збільшити обсяги прибутку експортерів треба вирішити насамперед 2 проблеми:
— дефіцит якісних саджанців;
— низькі стандарти виробництва і зберігання, що впливають на якість продукту.
Варто зазначити, що імпорт саджанців не вирішує першу проблему. Саджанці, які імпортують з Франції та Молдови, здебільшого погано приживаються на українських ґрунтах. Друге питання — пліснява і токсини, що утворюються внаслідок нерівномірного сушіння або неправильного зберігання — ключовий барʼєр для підвищення ефективності галузі та глибшої інтеграції в ЄС.
📄
Читати повну версію дослідження «Горіхова промисловість України. Частина 1: На межі глобального зростання»