Завіса на вікні від світла і від ночі Оберігає всесвіт коло ліжка.Він поміж стінами, від стелі до підлоги.Сон - привід не прокинутись та тяжкоЩе дихаю і вилиці вологі.Маленький всесвіт - лампа все ще світить.Глибока тінь під подушкою. Книжка, Відкрита на сторінці про пригоди.Коротка смерть. Я прокидаюсь нишком,Згортаюся і засинаю згодом,Довмерти хоч на трошки до світанку,В безсилля, ласе хаосу падіння,Вернутися, в тойбіччя нелогічне…До восьмої набридлива НадіяМене окличе.Між ліжком і вікном стоїть стілець,На ньому одяг лишений, як нібиЗімʼятий спогад про марноти дня.На ліжку ковдра - гори, ниви.Копалини під ними - я.Торічний календар на стінці, за якимРахую все у всесвіті своєму,Подібному на склеп. І листопадЗ календаря я видеру. ПоемуПишу між дат.Пишу між цифрами ці літери: П. И. Ш. У.Годинник тихо викраде години.Тепер не цокає секундами доба.Прогрес помітний, далебі огидний.Верніть минуле! А краще два.Із цифри вісім вимальовую кота -Одвічну сутність. Муркіт не завадивби. Позмагатися з котом підступним заШкарпетку й подушку! Він нападає ззаду…Тринадцять означає зраду.Сім - шибениця. З чотирьох - престілМалюю. Одинадцять - брамаПекельна, та що Церкву не здолала.Три - то сакральна цифра, права.І це палац, а не нездалаКімнатка захаращена, нудна.Тут є дива і час іде зворотньо,Уявний я в ліжковому ландшафті,Не бреше книжка, не хиблять ноти,Всі сни пророчі, коти - ошатні.Корчинський | Співпраця | Мерч | Книга