Історія нашої війни…Вранці 1 лютого 2017 наша цивільна района лікарня Авдіївки була обстріляна російськими танками Т-90. За 15 хв до обстрілу ми відправили реанімобілями в лікарню Костянтинівки 9 місцевих бабусь й дідусів з інфарктами та інсультами.Після обстрілу ми викликали представників ОБСЄ для фіксації нападу на цивільний об’єкт. Три дні ВСП охороняло воронки від снарядів, ОБСЄ так і не приїхали. В 12 годин того ж дня нам одночасно привезли 16 поранених воїнів(тоді це здавалося багато, зараз би ми вже приймали 40-50 😰). Після обіду російські окупанти знову обстріляли центр Авдіївки, ми добровольці допомагали військовим витягувати з під завалів цивільних людей. Вся Авдіївка і лікарня лишилися без світла та зв’язку, цивільні і військові лікарі рятували життя під ліхтариками, цей подвиг важко описати, як і подвиг бойових медиків 72 бригади та 66 мобільного госпіталю. Волонтери привезли невеликий генератор, але навантаження він не витримав, в реанімації були нетранспортабельні поранені. На ніч вдалося знайти в Маріуполі 100 кВт генератор, добровольці забезпечили перевозку. На 5 ранку наступного дня у нас в лікарні з’явилося світло, але ми надалі були без зв’язку, що сильно ускладнювало евакуацію. Поранені поступали цілодобово. Ми витримали тоді, вистоїмо зараз 🫡🇺🇦P.S. Не думала, що через 9 років війни і 4 років повномасштабної побачу подібні кадри після обстрілу Києва 20 січня. Лікарня швидкої допомоги на Лівому березі не була готова до прийому поранених, відсутній генератор та скоординованих дій керівництва лікарні та приймального відділення, в онлайн режимі хаосу прості лікарі самоорганізовувалися і рятували життя в лікарняному просторі як протишоковій, оперувала там же, бідні санітарочки працювали амбу, бо обладнання не працювало. Ці кадри для мене були шоком 💔…Сподіваюся вчорашній візит міністра Олега Ляшка в київські лікарні під час відключення світла щось виправить, бо на дворі 2026…(C) Оксана КорчинськаКорчинський | Співпраця | Мерч | Книга