Спав на думку один неочікуваний висновок. Аятола Хаменеї міг би бути вивезений і виведений з-під удару, і залишився б ще живий на деякий час. Але він цього не зробив (хоча я думаю, його оточення навіть наполягало на збереженні його як «знакової фігури»). А от тепер увага. Він був готовий померти, щоб вознестися на Пантеон Мучеників в імʼя Аллага і в імʼя Ісламської Республіки. І той крайній пост, який багато експертів і медіа на його сторінці в мережі Х сприйняли як пост із закликом до помсти, фактично говорить про те, що він освятив своєю кровʼю і кровʼю своєї родини священний Джихад. Ментально, це про «культ мучеників», за якими прийдуть наступники. І так до безкінечності. Тому ліквідація верхівки нічого не змінює. Вони готові помирати в імʼя своїх ідеалів, бо за ідеологією — їхні життя належать Аллагу. До слова, є ще фактор банальної гордості (хоча тут більше про гординю і марнославство) — вороги Алі кинули свої сили, щоб фізично знищити символ ісламського правління. Іранці оберуть нового рахбара. І він буде більш радикальним ніж Хаменеї. Стабілізації найближчими тижнями не має сенсу чекати. Оголошений з боку Ірану Джихад матиме кровавий терористичний слід. І не тільки в регіоні Затоки. На жаль. Telegram | Facebook | YouTube@konstanta_live