Що там у Коморі? | ​​Краще за Ганну Улюру я не скажу: «Політичний трилер про чаклунок... ...

​​Краще за Ганну Улюру я не скажу: «Політичний трилер про чаклунок... Родинна сага про самітниць... Любовний роман про страх і стид… Інтелектуальний детектив про село…" Саме ця цитата продала мені книгу, тож за що купувала, за те і продаю.)))Все починається з того, що під час наукової розвідки у розсекречених архівах чеського КГБ Дора знаходить справу своєї тітки Сурмени. Потягнувши за цю ниточку, дівчина розплутує величезний клубок сімейних таємниць, сварок, образ та зречень.Житковськими богинями називали певну касту жінок, що жили в глухих регіонах Моравії, на схилах Білих Карпат. Ці жінки "боговати": лікувати травами, допомагали при пологах та травмах, вміли ворожити на воску, зазирати в минуле та майбутнє. Щось дуже схоже на наших українських ворожок-шептух. Та й самі копаничари дуже нагадували українських гуцулів, своєю обособленістю. Дора - одна з останніх представниць житковських богинь, але не перейняла знань і вмінь, та й не особливо вірить у "магічні здібності", закономірно вважаючи, що це більше знання лікувальних трав та людської психології. Однак розплутати таємниці свого роду їй цікаво, тож дівчина починає копати…Це прекрасно збалансована історія. Глибока сімейна сага, підкріплена історичним підгрунтям (бо житковські богині, як явище, існували насправді), приправлена детективною лінією, щоб додати динаміки, документалістикою, щоб підкреслити реалістичність і на сам кінець щедро здобрена магічним реалізмом. Авторка проробила колосальну роботу, щоб історія була справді живою і повнокровною.Ти заходиш в цю книжку, як в прохолодну воду, поступово, і сама не помічаєш, як історія накриває тебе з головою. На мій смак, любовна лінія була трохи зайвою, але то вже суто суб'єктивно.Буде в кращих року.Дякуємо нашій читачці Вікторії за відгук на роман «Житковські богині», який можна придбати на нашому сайті❤️