КНУ імені Тараса Шевченка

⚡️ Від ідеї до дії: з чого починається енергоефективність🌍 У попередньому дописі ми розповіли про міжнародний проєкт, у межах якого студенти #ТвійКНУ досліджували сучасні підходи до енергоефективності та переймали досвід Данії. А сьогодні самі учасники проєкту розпочинають серію публікацій, у яких ділитимуться набутими знаннями й детальніше розповідатимуть про те, як енергоефективність працює на практиці – від простих щоденних звичок до рішень, що мають значення для енергетичної незалежності України.💡 З чого починається енергоефективність? Не з дорогих технологій і не з масштабних реформ. Вона починається з ідеї використовувати енергію розумно, без втрати комфорту.🏫 Енергоефективність – це коли будівлі споживають менше енергії, аудиторії залишаються теплими, а ресурси використовуються лише там, де вони справді потрібні.🌱 Упродовж цієї серії студенти розкажуть, як прості рішення допомагають економити енергію, зменшувати витрати та робити свій внесок в енергетичну незалежність України.🔌 Але почати можна вже сьогодні. Наприклад, виходячи з аудиторії чи кімнати, вимкнути світло, якщо ним більше ніхто не користується. Здається дрібницею, але саме з таких звичок починаються великі зміни.ℹ️ Проєкт реалізується за підтримки Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України у співпраці з Данським енергетичним агентством у межах Програми українсько-данського енергетичного партнерства (UDEPP).

🌎 9 серпня у світі – Міжнародний день корінних народів світу, International Day of the World's Indigenous Peoples.📜 Верховна Рада України 1 липня 2021 року на позачерговому засіданні ухвалила законопроєкт №5506 «Про корінні народи». Відповідно до закону, корінними народами України, які сформувались на території Кримського півострову, є кримські татари, караїми, кримчаки.Корінні народи є спадкоємцями та практиками унікальних культур і способів ставлення до людей та навколишнього середовища.☝️ Караїми – це реліктовий корінний етнос Криму, що мешкав також на Галичині, Волині й Поділлі, а також у Литві. Туди вони потрапили разом із литовським князем Вітаутасом, який привів за собою караїмів після кримського походу наприкінці XIV століття і поселив у містечку Тракай. Спочатку караїмами називали тих людей, які сповідували специфічне релігійне вчення «караїмізм», особливий напрямок у юдаїзмі, що відкидає Талмуд, основу всього життя релігійного єврея. Єдина свята книга караїмів – Старий заповіт. У караїмів своя мова, свята, національний танець і кухня, відомі караїмські пироги.☝️ Кримські татари, яких ще називають кримцями, – корінний народ України тюркського походження, що сформувався на Кримському півострові та у степовій Україні. Серед етносу кримських татар вирізняють три типи, які мали точну географічну прив'язку в Криму: степові татари, південнобережні та передгірні. Кримські татари, переважно мусульмани, належать до сунітської гілки ісламу. Мають власну культуру, свою кухню, зокрема, знамениті кримські чебуреки, окрему мову.☝️ Кримчаки є стародавнім єврейським населенням Криму, яке з’явилося на півострові у 14-16 століттях. Кримчаки перейняли у татар багато звичаїв і традицій і від 13-го століття стали тюркомовними. Кримчаки – це саме ті, хто зберіг єврейську талмудичну традицію. Це такий народ, який визначився, як класичні канонічні євреї. Віра – причина масового знищення кримчаків у Другу світову війну в Криму. Нацисти прирівняли кримчаків до євреїв. У них відмінні від інших корінних народів Криму національний одяг і кухня.🎎 Попри культурні відмінності, корінні народи з усього світу мають спільні проблеми, пов’язані із захистом їхніх прав як окремих народів.🖼 Візуалізація Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим

🩺 Із 10 серпня у #ТвійКНУ розпочинається реєстрація на участь у національній програмі «Скринінг 40+», що реалізується в межах Меморандуму про співпрацю між КНУ імені Тараса Шевченка та ДНУ «Центр інноваційних технологій охорони здоров'я» ДУС.📅 Реєстрація триватиме до 21 серпня.Програма дає можливість безоплатно пройти комплексне профілактичне обстеження безпосередньо в корпусах Університету. За один візит (60–90 хвилин) учасники отримають:🔹 консультацію лікаря;🔹 необхідні лабораторні дослідження (ліпідограма та глікований гемоглобін);🔹 оцінку ризиків серцево-судинних захворювань, діабету 2 типу та стану ментального здоров'я;🔹 профілактичні рекомендації.Результати обстеження будуть доступні онлайн протягом 72 годин.📍 Для працівників КНУ також передбачено додаткові можливості:• проходження скринінгу в суботу (вул. Верхня, 5, з 08:00 до 13:00 за попереднім записом);• до трьох безоплатних консультацій лікарів-спеціалістів за вибором протягом трьох місяців після завершення скринінгу.📝 Зареєструватися можна:🔗 https://forms.gle/GLWmtj5pyfDurbZ99або особисто у координаторів програми:📍 Вівторок: Червоний корпус (вул. Володимирська, 60), каб. 159, 09:00–14:00;📍 Середа: Університетська клініка (вул. Юлії Здановської, 36), каб. 19, 09:00–14:00;📍 Четвер: Червоний корпус (вул. Володимирська, 60), каб. 159, 09:00–14:00.Детальніше про програму «Скринінг 40+»: https://screening.moz.gov.ua/💙 Здоров'я – це найкраща інвестиція. Запрошуємо скористатися можливістю пройти сучасне профілактичне обстеження безоплатно.

🔥 Завершився прийом заяв на бакалаврські та магістерські програми медичного спрямування. Цьогорічні результати підтверджують: Шевченків університет залишається одним із головних освітніх центрів країни.📌 До подальшої участі в конкурсі допущено 35 760 заяв – майже на 5% більше, ніж торік.КНУ обрали 16 769 вступників – це на 7,5% більше, ніж у 2025 році. У 6186 заявах Університет зазначено першим пріоритетом.За кількістю заяв КНУ посів четверте місце в Україні. Водночас Шевченків університет має найвищий середній конкурсний бал – 156,42 серед десяти ЗВО, які отримали найбільше заяв.💯 КНУ обирають 200-бальникиУ заявах до КНУ зафіксовано 2541 результат по 200 балів з окремих предметів.Найбільше – з:🔹 англійської мови – 1341;🔹 математики – 551;🔹 історії України – 298;🔹 української мови – 167;🔹 української літератури – 115.Один вступник, який обрав міжнародне право, має чотири результати по 200 балів, ще восьмеро вступників – по три.🎓 Що обирають вступникиЛідером стала B11 Філологія – 4504 заяви.До десятки найпопулярніших напрямів також увійшли:🔸 Економіка – 2785;🔸 Міжнародні відносини – 2498;🔸 Психологія – 2268;🔸 Право – 2029;🔸 Міжнародні економічні відносини – 1633;🔸 Менеджмент – 1502;🔸 Комп’ютерні науки – 1391;🔸 Кібербезпека та захист інформації – 1368;🔸 Інженерія програмного забезпечення – 1224.🔬 Фундаментальні науки знову в трендіКількість заяв на шість природничих і точних напрямів зросла майже на 40%.Найбільше заяв подано на:🧬 Біологію та біохімію – 590;⚗️ Хімію – 382;🌍 Науки про Землю – 345;➗ Математику – 303;🔭 Фізику та астрономію – 246;⚛️ Прикладну фізику та наноматеріали – 136. КНУ посів перше місце в Україні за кількістю заяв на математику, біологію та біохімію, хімію, фізику й астрономію. За напрямом «Науки про Землю» Університет теж має лідируючі позиції 🌍 Мови, які вивчають саме в КНУОкрема перевага Шевченкового університету – унікальні мовні програми.На програму зі шведської мови подано 77 заяв, кримськотатарської – 33, в’єтнамської – 19, сербської – 17, індонезійської – 15, білоруської та гінді – по 12.Усі ці мовні напрями, крім кримськотатарської, серед українських університетів представлені лише в КНУ. За кількістю заяв на програму з кримськотатарської мови Шевченків університет також посів перше місце.Серед вступників:👩 – 62,8 % жінок 👨 – 37,2% чоловіків#ТвійКНУ – це вибір тих, хто прагне більшого.

⚡️Енергоефективність: від ідеї до дії💡 Чи замислювалися ви, що звичка вимикати світло в аудиторії може стати частиною стратегії енергетичної незалежності? Саме цьому був присвячений проєкт, учасниками якого стали здобувачі освіти ННІ публічного управління та державної служби й Економічного факультету.📱 Наш університет уперше долучився до цієї міжнародної ініціативи. За результатами відбору студентські концепції були високо оцінені, а їхні автори отримали можливість взяти участь у навчальній поїздці до Данії.🇩🇰 У Копенгагені студенти ознайомилися з досвідом Данського енергетичного агентства, Технічного університету Данії (DTU) та інноваційного центру Amager Resource Center, одного з найсучасніших комплексів із переробки відходів у Європі.📑 Попереду цикл дописів про енергоефективність, підготовлений безпосередньо учасниками проєкту. Вони поділяться знаннями, практичними прикладами та власними враженнями.А вже у вересні відбудеться зустріч із представником Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України.🗳 Перш ніж розпочати, хочемо дізнатися, які теми цікавлять вас найбільше. Просимо пройти коротке опитування. Ваші відповіді допоможуть зробити майбутні публікації справді корисними.👉 https://forms.gle/96u9dUccYuzx36VC9 ℹ️ Проєкт реалізується за підтримки Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України у співпраці з Данським енергетичним агентством у межах Програми українсько-данського енергетичного партнерства (UDEPP).

🇺🇦 КНУ імені Тараса Шевченка розпочинає новий етап цифровізації у співпраці з державною платформою Дія.🤝 31 липня адміністрація Університету та представники ДП «ДІЯ» обговорили комплексну стратегію цифрової трансформації КНУ, а також практичні кроки її впровадження.👌 Мета амбітна – зробити освітні та управлінські процеси ще швидшими, зручнішими й сучаснішими, а також стати одним із лідерів цифрових змін серед українських закладів вищої освіти.«Нашу співпрацю ми можемо використати для реалізації успішного експериментального проєкту, який покаже, як можливостями цифровізації реально охопити всі напрями діяльності закладу освіти», – наголосив в.о. ректора КНУ Валерій Копійка.Що це означає для вступників, студентів і працівників Університету?🔹реєстрацію на ЄВІ та ЄФВВ через сучасні цифрові сервіси;🔹дистанційне підписання документів;🔹використання цифрових копій документів і «Дія.Підпису»;🔹онлайн-поселення до гуртожитків;🔹спрощення документообігу та більше часу для освітньої й наукової роботи.☝️ #КНУ продовжує впроваджувати сучасні рішення, які роблять освіту доступнішою, а університетські сервіси – зручнішими для кожного.

🍀 Сьогодні свій 103-й день народження відзначає Канівський природний заповідник – один із найстаріших природних заповідників України та особливе місце для спільноти Шевченкового університету❤️ Створений 30 липня 1923 року, а з 1939 року пов'язаний із #Університет1834, заповідник уже понад століття залишається територією, де поєднуються охорона природи, фундаментальна наука, освіта й пам'ять. Саме тут, поруч із Тарасовою горою, зберігаються унікальні природні комплекси Канівських гір, еталонні екосистеми середнього Дніпра та виняткове біорізноманіття, що є надбанням не лише України, а й усієї Європи.🌿 🦌 Канівський природний заповідник – це понад дві тисячі гектарів заповідної території, тисячі видів рослин, грибів і тварин, сотні рідкісних представників флори й фауни, унікальні геологічні утворення світового значення та багаторічні наукові дослідження, які допомагають краще розуміти й зберігати природу.🧪🔬 Для #ТвійКНУ це не лише природоохоронна територія, а й важливий науковий центр, простір польових досліджень, навчання нових поколінь біологів, географів, екологів та всіх, хто присвячує своє життя вивченню й збереженню довкілля.Щиро вітаємо колектив Канівського природного заповідника з 103-річчям! Дякуємо за вашу віддану працю, професіоналізм і щоденну турботу про безцінну природну спадщину України.

🔬 Літо, яке може стати початком великої наукиННЦ «Інститут біології та медицини» КНУ запрошує старшокласників до літньої науково-дослідницької школи «Від теорії до практики – один крок» імені Наталії Вячеславівни Скрипник.На учасників чекають лекції й зустрічі з науковцями, практикуми, воркшопи та тренінги в лабораторіях Інституту. Це можливість ближче познайомитися з біологією, біотехнологіями, екологією, лабораторною діагностикою та медициною – не лише з підручників, а на практиці.📅 24–29 серпня 2026 року📍 просп. Академіка Глушкова, 2⏰ 10:20–17:45💙 Участь безплатна📝 Реєстрація триває до 2 серпня, 23:59:https://forms.gle/GkAQ7tn6xk28bMRD8 Школа носить ім’я Наталії Вячеславівни Скрипник – науковиці, викладачки й натхненниці університетських освітніх проєктів для молоді. Вона вчила не лише біології, а й допитливості, самостійності думки та щирої любові до знань ❤️‍🩹 Наука починається із запитання. Можливо, саме цього літа хтось зробить свій перший крок до майбутнього відкриття разом із #ТвійБіоМед.

"Україну потрібно не лише вивчати – її потрібно побачити, почути й відчути". 🇺🇦Саме з цією метою у #ТвійКНУ відбулася Міжнародна літня школа з українських студій для іноземних громадян, яка зібрала учасників із Китаю та США 🇺🇦🇨🇳🇺🇸🤝 Організаторами програми виступили International Students Office спільно з KNU International Relations Office.🗺 Протягом тижня слухачі відкривали для себе Україну через лекції провідних викладачів Шевченкового університету, знайомилися з її багатовіковою історією, культурою, мовою, економікою та сучасними викликами, руйнуючи поширені стереотипи й отримуючи знання з першоджерел.⛪️ Не менш важливою стала культурно-освітня програма: Софія Київська, Михайлівський Золотоверхий монастир, Золоті ворота, Андріївський узвіз, Майдан Незалежності, Національний музей історії України, а також меморіальні місця в Бучі допомогли учасникам глибше зрозуміти українську історію, цінності та сучасність.💬 «Кожен слухач, який провів цей тиждень у Києві, повертається додому із власними знаннями про Україну та її академічну спільноту. Саме так формується справжнє розуміння нашої держави у світі», – наголосив проректор з міжнародного співробітництва Вадим Попко.🌐 Для #ТвійКНУ міжнародні літні школи – це не лише освітній проєкт, а й важлива складова академічної дипломатії. Адже найкращий спосіб розповісти світові про Україну – запросити його пізнати її безпосередньо

❤️ #КНУ бере участь у великій міжнародній конференції українських студій «Україна у світі», що відбувається нині у Львові.До заходу долучилися понад 250 учасників із 38 країн і 6 континентів – науковці, викладачі, перекладачі та представники дослідницьких центрів, які розвивають україністику в усьому світі. ☝ З початку війни діяльність кафедри української філології для іноземних громадян ННІ філології у співпраці з міжнародним відділом та Підготовчим відділенням для іноземних громадян активно спрямована на масштабування україністики в закладах освіти різних країн. 🤝 Від #Університет1834 в заході беруть участь представниці кафедри української філології для іноземних громадян: в.о. завідувача кафедри Світлана Дерба та доцентки Ганна Швець і Мирослава Шевченко – вони взяли участь в урочистому відкритті, наукових панелях, воркшопах і круглих столах. Онлайн долучилася також асистентка кафедри Олександра Касьянова. Викладачки Шевченкового університету обговорюють із колегами ключові питання сучасної україністики: розвиток мережевих академічних зв’язків, викладання української мови в різних регіонах світу, роль кримськотатарських студій як невід'ємної частини україністики, а також теми пам’яті, медіа й протидії пропаганді.Конференція організована Міністерство культури України, Ukrainian Institute - Український інститут та Український католицький університет UCuniversity за підтримки Глобальна коаліція українських студій, Міжнародний фонд "Відродження" та Фундації «Множина». ✅ Участь Університету в цій конференції спрямована на міжнародну кооперацію в освіті та науці: налагодження партнерств, спільні дослідницькі проєкти та масштабування програм української філології для іноземних студентів.