Як розповідає Євангеліє (Лк. 1:57-80), праведні батьки святого Іоанна Хрестителя – священик Захарія та Єлизавета, які жили в стародавньому місті Хевроні, досягли старості, але не мали дітей, оскільки Єлизавета була неплідна. Одного разу святий Захарія звершував богослужіння в Єрусалимському храмі та побачив Архангела Гавриїла, який стояв праворуч від жертовника для кадіння. Він передбачив, що в Захарії народиться син, який буде провісником очікуваного Старозавітною Церквою Спасителя – Месії. Захарія зніяковів, на нього напав страх. Він засумнівався, що в старості можливо мати сина, і просив знамення. Воно було дано йому, будучи водночас і покаранням за невір’я: Захарію вразила німота до часу виконання слів Архангела. Свята Єлисавета зачала і, боячись глузувань над пізньою вагітністю, тримала це в таємниці п’ять місяців, доки її не відвідала Преблагословенна Діва Марія, що приходилась їй далекою родичкою, аби розділити Свою та її радість. Єлисавета, сповнившись Святого Духа, перша привітала Діву Марію як Матір Божу. Разом із нею Пресвяту Діву Марію і Сина Божого, що втілився в Ній, привітав і святий Іоанн, який ще перебував в утробі матері своєї, праведної Єлисавети.