Присвячуючи неділю М'ясопусну нагадуванню про останній Страшний суд Христа, Церква, маючи на увазі цей суд, встановила благальні молитви не тільки за живих членів своїх, але і за всіх, від віку спочилих, що у благочесті пожили, всіх родів, звань і станів, особливо ж за померлих раптовою смертю, і молить Господа про помилування їх. Урочисте всецерковне поминання покійних в цю суботу (а також в Троїцьку суботу) приносить велику користь і допомогу спочилим батькам і братам нашим і разом з тим служить виразом повноти церковного життя, яке ми живемо. Бо порятунок можливий тільки в Церкві - спільноті віруючих, членами якої є не тільки ті що живуть, але і всі спочилі у вірі. І спілкування з ними через молитву, молитовне їх поминання і є вираженням нашої спільної єдності в Церкві Христовій.Встановлення вселенської батьківської суботи перед Неділею М’ясопустною відноситься до передання апостольського, що підтверджується Уставом Святої Церкви, складеним в V столітті преподобним Савою Освяченим на основі найдавнішого передання, і звичаєм давніх християн збиратися в певні дні на кладовища для поминання померлих, про що збереглося письмове свідоцтво IV століття (святий Іоанн Златоустий в Словах 62 і 18).Підставою для встановлення цього поминання послужило те, що в недільний день седмиці сирної (масниці) Свята Церква здійснює спогад Другого пришестя Христового, і тому напередодні цього дня, як би в день, що передує Страшному суду Христовому, і притому наближаючись до духовних подвигів Святої Чотиридесятниці, коли нам слід увійти в найтісніший союз любові з усіма членами Царства Христового - і святими, і тими, що живуть, і померлими, заступництвом за всіх від Адама до сьогодні померлих у благочесті та правдивій вірі праотців, отців і братів наших від всякого роду: від роду царів, князів, монахів, мирян, юнаків і старців, і всіх, кого вода покрила, війна винищила, землетрус поглинув, вбивці вбили, вогонь попалив, тих, що були пожерті звірами, птахами і гадами, загиблі від блискавки і тих що замерзли на морозі, тих що були вбиті мечем, тих, яких кінь потоптав, тих, що були каменем задавлені землею були засипані, тих, які напоєні були отрутою - раптово померли і залишилися без узаконеного поховання, – молиться, благаючи Праведного Суддю явити їм Свою милість у день справедливої всім відплати.В заупокійнії єктенії в суботу м'ясопусну виголошується: «Ще молимося за упокій душ рабів Божих, праотців, отців і братів, що тут лежать і повсюди, православних християн». При цьому поіменно згадуються всі отці, матері, браття і сестри, що упокоїлись в надії на воскресіння та життя вічне.Також в цей день ми особливо молимо Господа за наших воїнів-захисників, що поклали життя своє за Богом бережену державу нашу Україну та її боголюбивий народ. Особлива молитва на наших устах сьогодні і за тисячі наших співвітчизників, які безвинно загинули в цій війні.Ось чому святі отці, рухомі людинолюбством, встановили, грунтуючись на вченні апостольському, здійснювати це загальне, вселенське поминання, щоб ніхто, - коли б, де б і як би не закінчив земне життя, - не позбувся молитов Церкви.#календар #свято_дня